Дмитро Петрик — Product Manager у Bolt Food, спікер IAMPM.
Більше 10 років в ІТ. З них 6 років працював у фінтех та платіжних продуктах, знає майже все про платежі в інтернеті. Останні 2 роки працює в food delivery, займається клієнтськими мобільними додатками. Основний фокус — оптимізація воронки оплати, побудова рекомендаційних систем, покращення клієнтського досвіду та операційних метрик.
У якому сегменті ви працювали чи працюєте, і де вам було легше та цікавіше?
Я працював у фінтех-сфері протягом 6 років, займаючись рітейл-банкінгом, корпоративним банкінгом та платіжними системами, трохи працював із блокчейнами та криптовалютами в рамках проекту Dream Team.
Протягом останніх двох років я працюю у сфері доставки їжі. Щодо фінтеху — це захоплююче, але доволі складно. У ньому досить високий поріг входу. Щоб працювати ефективно — потрібно чи мати сильну експертизу, чи щоб ваша команда мала таку експертизу.
Загалом напрям дуже перспективний: адже платежі нікуди не зникнуть, поки люди будуть купляти щось в інтернеті. Сфера розвивається, постійно зʼявляються нові методи — Apple Pay, Google Pay, оплата за допомогою різних мобільних гаманців та криптовалют. У майбутньому можуть з’явитися й інші форми цифрових валют та платіжних систем, які будуть пов’язані зі штучним інтелектом.
Що розкажете саме про Bolt Food? Чи цікаво там працювати?
Фуд-доставка — сфера специфічна, адже в ній є як онлайн, так і офлайн-компоненти бізнесу. Потрібно керувати багатьма операціями та продумувати продуктові рішення, які раптом можуть не спрацьовувати так, як очікується. Якщо ви працюєте з функціональністю безпеки, вона може погіршити досвід користувача. І навпаки: якщо ви приділяєте увагу досвіду користувача, це може поліпшити функціональність безпеки і в цілому підвищити задоволеність клієнтів.
Звичайно, інші сегменти теж цікаві і можуть мати свої переваги та виклики. Наприклад, у фінтеху можна знайти безліч можливостей для розвитку та інновацій, а також більше ресурсів для впровадження складних технологій.
Які сьогодні основні очікування від продакта?
Давайте розглянемо це на прикладі очікувань компанії Bolt. Під час найму компанію цікавили три основних аспекти.
Перший — це визначення проблеми та execution-стратегії. Як продакт-менеджеру, мені потрібно було визначити, чи варто компанії впроваджувати цю функцію? Яку проблему вона вирішує? Які переваги та недоліки можуть виникнути при впровадженні такого типу замовлень.
Потрібно було зібрати всі ці факти, провести аналіз та прийняти рішення про те, чи варта така функція бути реалізованою.
Другий аспект – це навички презентації. Для продакт-менеджера в компанії Bolt це дуже важливо. Потрібно було переконливо продати ідею, яка вже була реалізована. Крім того, необхідно було написати прес-реліз, підготувати презентацію, і навіть, можливо, задіяти дизайн.
І третій аспект — це аналітичні навички. Їх прям потрібно було дуже переконливо продемонструвати.
Виходячи з цього, які навички ви можете порекомендувати продактам як обовʼязкові?
Я б виділив три основні навички: це, по-перше, вміння пріоритезувати —- продакт має прийти і сказати в чому проблема, що ми маємо робити в першу чергу.
Друга навичка— вміння продавати. Свою думку треба донести до всіх стейкхолдерів з якими працює і переконати їх, чому таке рішення найкраще. Третя навичка — це execution, вміння організувати роботу. Коли ви вже зрозуміли ЩО треба робити, вам (за допомогою команди або інших наявних ресурсів) потрібно довести цю ідею до стану production ready, тобто коли і як це нововведення потрапить до користувачів.
Зараз усі говорять про рецесію та складнощі. Як це позначилося на поведінці продуктів та трендах у продуктовому менеджменті?
Почну з нашої компанії. Ми також відчули наслідки рецесії — як у бізнесі, так і в технічному плані.
Основний тренд, який ми помітили — це зміна фокусу із залучення нових користувачів та зростання на нових ринках на збереження та оптимізацію існуючих продуктів. Ми невпинно та багато працюємо як над покращенням якості продукту, так і над підвищенням операційної ефективності.
Якщо говорити про світові тренди, то можна навести приклад великих компаній. Деякі з них змогли своєчасно оптимізувати свої процеси. Наприклад, ми дуже уважно стежимо за сферою таксі. Очевидно, що Uber є нашим основним конкурентом. Вони встигли перейти на оптимізацію існуючих продуктів і не звільняти співробітників, на відміну від Meta, Google, Amazon, тощо. В результаті, після останнього звіту за перший квартал акції Uber значно зросли, завдяки гарній прибутковості.
Наприклад, відомим прикладом є Stripe. Вони нещодавно залучили великий інвестиційний раунд, який значно знизив їхню оцінку.
Вони пішли на це свідомо: падіння оцінки виявилось не таким важливим, як отримання ресурсів для виживання під час рецесії.
Або Klarna, яка змогла залучити додатковий раунд фінансування для виживання компанії але при цьому втратила майже 80% вартості.
Тобто, можна сказати, що залучення коштів — непопулярна наразі практика?
Так. Трендом стало прагнення компаній не залучати додаткові кошти, якщо це не вкрай необхідно. Вони намагаються знайти способи заробляти та забезпечувати себе протягом тривалого часу, зберігаючи вже існуючу базу користувачів. Це дозволяє компаніям подолати період рецесії та підтримувати стабільність у своїх ринках. Це стосується як локальних компаній, так і великих світових гравців.
Чого точно не потрібно бути у сучасного продакта (звичка, скіл, якість)? На що могли закрити очі раніше, але зараз це табу? Чи взагалі є таке негласне правило?
У деяких технічно орієнтованих компаніях, може вважатись нормою, якщо продакт менеджер читає код та дає поради розробникам. Однак, в інших компаніях це може бути порушенням культури, оскільки розробники відповідають за технічну сторону продукту, а продуктовий менеджер більше спрямований на його розвиток та просунення. Тут існує чітка межа, яку необхідно поважати, і порушення цієї межі може мати негативні наслідки.
Те саме стосується й маркетингу. В деяких компаніях продуктовий менеджер повинен бути вправним в маркетингових стратегіях та каналах дистрибуції, а в інших компаніях йому можуть рекомендувати не втручатися в маркетингові питання, оскільки цим займаються окремі спеціалісти. Це не означає, що продакту не потрібно займатись каналами трафіку, але краще по цих питаннях працювати разом з маркетингом.
Один з ключових аспектів — це “soft skills” або міжособистісні навички.
А в Bolt Food є якісь особливі табу?
Так, у нас існує табу щодо будь-якої взаємодії з росією. Для нас це означає, що будь-яка взаємодія, включаючи найм, з країною-агресором є неприйнятною.
Ніхто не бажає займатися цим ані в Україні, ані в Європі. Всі намагаються максимально обмежити такі контакти.
Усі наразі багато говорять про штучний інтелект (AI). Які зміни відбулися у вашій компанії? Чи можна сказати, що це стало трендом?
Ми поки що не використовуємо ChatGPT чи Bard на рівні компанії через політику конфіденційності та обмежень. Ми не можемо публічно обмінюватись даними компанії через такі чати, це заборонено.
Однак ми почали використовувати інструмент під назвою GitHub Copilot. Наші розробники вже отримали доступ та ліцензію, і починають застосовувати його в поточній роботі для написання та аналізу коду. Також ми активно аналізуємо та думаємо над тим, як впроваджувати інші ШІ інструменти (наприклад Midjourney для генерації зображень в додатку). Так що можна сказати, що так, штучний інтелект активно застосовується в Bolt Food.
Де на вашу думку краще розробляти продукт: у власній компанії чи за допомогою аутсорсингу?
З моєї точки зору, вибір між власною компанією та аутсорсингом в значній мірі залежить від ваших цілей. Якщо ви бажаєте більш спокійного темпу роботи і щоб була можливість працювати над різними проектами, наприклад, в галузях здоров’я, автомобільної промисловості або фінансів — то аутсорсинг надає більше можливостей.
Проте, цей підхід може бути повільнішим. На мою думку, основний недолік аутсорсингу полягає в тому, що у вас немає значного впливу на прийняття рішень щодо продукту.
Модель аутсорсингу передбачає, що клієнт звертається до вас із запитом або проблемою, а бізнес-аналітик (необов’язково менеджер продукту), взаємодіє з клієнтом, розуміє його потреби, а потім пропонує рішення та його реалізацію. Частково в аутсорсингу можна запросити продуктових менеджерів для здійснення маркетингових досліджень та підтримки, але це більше виняток. Загалом, в продуктовій компанії менеджер продукту більше заглиблюється у розробку продукту, проходить всі етапи і має на нього максимальний вплив.
А що мотивує вас у вашій роботі?
Я дуже ціную той факт, що проекти, над якими я працюю, використовуються багатьма моїми друзями і знайомими по всій Європі. Я, як менеджер продукту, маю всі необхідні інструменти для внесення будь-яких змін, які вважаю важливими.
Я спілкуюсь з маркетингом, підтримкою, фінансами, юридичним відділом та безліччю інших продуктових команд, щоб разом придумати та реалізувати найкращі рішення. Ми впроваджуємо ці рішення та проводимо експерименти для перевірки їх ефективності. Я отримую зворотний зв’язок від користувачів в реальному часі і маю можливість покращити продукт.
Цей процес надзвичайно мотивує мене. Нещодавні запуски прийому чайових у Bolt Food або Apple Pay за які я відповідав, демонструють безпосередній вплив на бізнес. Я бачу, як рекомендації в кошику впливають на покупки користувачів та збільшують показники прибутковості.
Саме це мотивує мене постійно покращувати наші продукти.