Влад живе у Польщі майже 8 років. Спочатку він цікавився маркетингом, а зараз працює IT Project Manager-ом — поєднує ролі проджекта та співзасновника, керує операційною діяльністю, проводить пресейли та консультує клієнтів. Влад розповів про свій досвід роботи у польському IT, чому не вдасться стати класним спеціалістом тільки за допомогою Google, та як курс TechMind допоміг почуватись впевненіше в управлінні розробкою.
Чи відрізняється IT у Польщі від інших країн
Я не помітив якоїсь специфіки. Outstaff, dedicated team, продуктові та аутсорсингові компанії поширені на ринках усіх країн. Усюди можна побачити схожі методи управління проектами. Та все ж ринок IT в Україні сильно розвинений на рівні послуг, розповсюдженості професій та навчання на курсах. Наприклад, у Польщі перші два результати пошуку можуть бути про IT-освіту, а інші — про будівничі проекти, організацію івентів. Культура навчання спеціалістів ще не так розвинена.
Що повинно бути у CV та які навички людина повинна отримати на першій роботі в IT
Залежить від компанії. Наприклад, у невеликих фірмах у проджекта буде більше обов’язків, ніж у великій компанії. У фірмах, де немає чіткого розподілу відповідальності, він може навіть не спілкуватися з клієнтом, а тільки займатися організацією ресурсів. Та навпаки, є менеджери, які контактують з клієнтом, займаються організацією беклогу, пишуть ТЗ, управляють вимогами, проводять пресейли.
Для мене важливо, щоб у CV було написано «дуже розвинені навички організації». Важливо бути систематичним, вміти добре аналізувати та дивитися на речі без зайвих емоцій. Це складно оцінити чи виміряти. У нашій фірмі проекти типізовані, і для проджекта немає потреби мати великий досвід, головне — розуміти, які послуги надає компанія, та як вирішувати певні проблеми.
Важливим чинником є розмовна та бізнес-англійська. У Junior-спеціалістів повинні бути певні soft skills: старанність, відповідальність, навіть педантичність у вивченні документів, вміння витягнути інсайт з об’єму інформації.
Технічні знання дуже важливі для людини, яка є «мостом» між командою та клієнтом — проектного менеджера, Lead-дизайнера, HR-а. PM повинен відповідати на питання керівництва та клієнта, передавати фідбек, і не ділитися інформацією з іншими сторонами передчасно, доки не обдумає її.
Складно знайти джуна, який буде розуміти, як відбувається розробка, розбиратись в методологіях та документації. Важлива як теорія, так і практика, яку можна отримати на спеціальних курсах. Наприклад, як працювати з інструментами типу Jira, чим відрізняється робота за різними методологіями, чим відрізняються беклоги у такому випадку. Таку людину буде простіше інтегрувати у проект.
Чому ти вирішив отримати технічну експертизу на курсі TechMind
Я відчував себе некомфортно, коли щось не розумів у комунікації з розробниками. Некомфортно, коли було потрібно ставити питання, витрачати час інших людей. Якийсь час я дивився безплатні вебінари, мене зацікавила Анна Лаврова та як вона розповідала про Agile, Олександр Крючков про Presale, Денис Шаматажі та Леонід Неугодников про процес розробки в управлінні проектами. Вебінари допомагали валідувати те, що трапляється у реальному житті.
Іноді я чув таку думку, що краще за все навчатись у ментора. Але можливість дати ментора, який би навчив джуна — це розкіш для компанії. Ментор не повинен бути повноцінним вчителем чи нянькою, інакше фірма витрачає ресурси, щоб новачок набрався досвіду. Тому важливо, щоб спеціаліст сам проходимо навчання та розвивався. Ментор — це гарна підтримка, але основне, що розвиває спеціаліста — це навчання.
Мій особистий досвід відрізняється від досвіду інших проджектів: коли я прийшов працювати, мене відразу кинули в глибокі води, без ментора. Ти падаєш і сам повинен розібратися з цим — як керувати проектами, щоб не було проблем.
Я провів багато ночей та вихідних, розбираючись самостійно. Звісно, в інтернеті є багато корисної інформації, іноді навіть занадто. Але не завжди вона дає відповідь на те, що потрібно знати. Навіть після того, як ви правильно сформуєте запит, доведеться переглянути багато форумів, статей, та не факт, що це допоможе.
Читати статі та дивитися вебінари було корисно, але я вирішив вчитися системно та записався на курс TechMind. Завдяки різному досвіду експертів, курс допомагає структурувати інформацію, дивитися на речі під різними кутами.
Я ще продовжую навчання, але TechMind вже допомагає краще розуміти команду: інформація, як працює фронтенд та бекенд, дала мені поштовх, щоб вивчити цю тему ще глибше самостійно.
Що порадиш людям, які не хочуть перейти до IT, але бояться починати з нуля
Не треба йти в IT, якщо цікавлять виключно гроші. Я вважаю, що це погана мотивація — людину не стимулює розвиток, отримання навичок та досвіду. IT — це безкрайній горизонт розвитку, і це повинно бути першорядним мотиватором. Коли людина занурюється у сферу, розвиває скіли, щоб стати гарним спеціалістом, гроші самі її знаходять.
Варто йти в IT, коли вже є навички, хоча в теоретичні. Тому на початку важливо інвестувати в навчання та саморозвиток, які допоможуть показати себе на інтерв’ю. Наприклад, якщо можна пройти курс з програмування тривалістю півроку-рік, та прийти джуном у розробку, то у проджект-менеджменті так не можна. Ця робота менш конкретна — більше абстракцій, аспектів, пов’язаних зі спілкуванням з командою та клієнтом, яким не можна навчитися без практики.
Важливо розуміти, що роки досвіду не говорять про навички спеціаліста. Наприклад, у двох людей є досвід 3 роки, але портфоліо дуже відрізняється. Завжди видно, хто більше вкладається у розвиток, адже не можна просто сидіти та чекати, коли набереться певна кількість років стажу.
А ще — не думайте, що на першій роботі в IT будуть відразу платити три тисячі доларів. Так, в перший час в IT джун не може отримувати багато, але також важливо розуміти, що у цій сфері реально дійти до гарної зарплати. Змінювати сферу або бранч — це нормально, і також нормально переживати «відкат» у навичках та зарплаті. Це просто процес, завдяки якому ви за менший ніж в інших сферах час зможете вирости до бажаного рівня кар’єри, при цьому виконувати цікаву та динамічну роботу.