Andrei Karol – CTO в Cardiolyse. Пройшов навчання управлінню продуктами у Product School by Zeo University and Google. Сертифікований Project Manager Professional (by PMI) із 2012 року. Керував продуктами та проєктами у сфері медицини, соціальних медіа, мобільних додатків та здорового способу життя. Ми поспілкувалися з Андрієм про шлях від молодшого наукового співробітника в інституті ядерних досліджень до СТО успішного стартапу.
Андрію, давай пройдемося по твоїй біографії, вона не найстандартніша. Де ти народився?
– Я народився у Ризі, столиці Латвії. Жив там цілий рік, а потім переїхав до Білорусії та прожив там усю юність.
Більшу частину якої ти, як розумію, навчався: отримував президентську стипендію, а потім і PhD за технічною спеціальністю?
– Це не зовсім PHD, на жаль, це просто закінчена аспірантура. Я не захистився. Якоїсь миті зрозумів, що не готовий витрачати купу часу на науку і хочу займатися бізнесом. Я закінчував Об’єднаний інститут ядерних досліджень у Росії. Це провідна організація у колишньому СРСР з ядерних досліджень. Основне завдання цього інституту після розпаду Радянського Союзу полягало у допомозі ЦЕРНу (Європейська рада ядерних досліджень) у будівництві великого адронного колайдера. Там ми розробляли програми, які вирішують системи поліноміальних рівнянь високого порядку з параметрами.
Ох як складно, я це й вимовити не можу. Тепер відпало питання, чому ти саме СТО в Cardiolyse, зате постало питання навіщо тобі був потрібен проєктний менеджмент?
– Мені завжди це було цікаво. Після аспірантури я пішов у бізнес та потрапив до компанії, яка займалася розробкою інвест-проєкту з будівництва заводу, який мав виробляти сталеві багатогранні опори інноваційного типу. Вони дозволяли заощаджувати велику кількість грошей на будівництві високовольтних ліній електропередач. Тоді моє завдання, як менеджера проєкту, було в тому, щоб наші папери, фінансова модель та бізнес-план були зрозумілі інвесторам та виробникам обладнання. Напевно, з цього почалася моя любов до проєктного управління.
Завод, зрештою, збудували?
– На жаль ні. Настала криза 2008, впав Lehman Brothers і поховав багато проєктів, включаючи цей. Серйозні інвестиції в цей проєкт ще не були вкладені, тому ми досить просто з нього вийшли.
А як ти переїхав до Одеси?
– Із цим проєктом і переїхав. Вирішив залишитися тут, тому що інвестори сказали, що мають майданчик і вони хотіли б побудувати цей завод ближче до порту. Та й, скажімо правду, клімат у вас хороший. Гріх не лишитися. У процесі роботи над бізнес-планом заводу ми з партнером зрозуміли, що мало добре розуміємо в логістиці і щоб підтягнути знання вирішили створити невелику логістичну компанію. Із заводом не вийшло, але логістичний бізнес уже першого року вийшов на нормальний прибуток. Тому, якийсь час, досить тривалий, я займався логістикою та консалтингом з різних технологічних проєктів.
У тебе була логістична компанія (з 2008 по 2014), консалтингові клієнти і раптом з’явився Cardiolyse. Як це сталося?
– Якоїсь миті я зрозумів, що хочу підтвердити свою кваліфікацію.
Взагалі хороший проєктний менеджер завжди сумнівається, чи потрібний він проєкту
Тож я вирішив пройти міжнародну сертифікацію. Я підібрав для цього найпоширеніший варіант – PMP. Я благополучно відучився і склав іспит. Так сталося, що директором курсу підготовки була Anna Starynska (директор Спайдер Україна), яка в майбутньому стала одним із Co-Founder у Cardiolyse. Саме вона запросила мене працювати у проєкті.
PMP допоміг тобі щось довести, чи ти просто повісив на стіну чудовий диплом?
– Якщо чесно, жодної хвилини не шкодую, що я його здав. Це було хорошим способом структурувати свій досвід і навчити щось нове. Коли ти перебуваєш у суспільстві професіоналів, ти розумієш про що йдеться і можеш висловити думку тією ж мовою.
Мені здається основна цінність PMP у тому, що ти починаєш говорити однією мовою з іншими фахівцями.
З якої ролі в Cardiolyse ти починав?
– На початку мене запросили на роль проєктного менеджера, хоча за фактом я виконував роль product owner, ми розробляли дві частини проєкту – софт і залізо (портативний електрокардіограф) до кінця року ми його закінчили. Я пишаюся цією роботою тому, що на той момент це був наймініатюрніший і найпотужніший 6-ти канальний електрокардіограф на ринку. Він був розміром із запальничку.
Який середній розмір електрокардіографу?
– Середній розмір десь із долоню. А ті, що стоять у нас у поліклініках розміром із валізу.
На якій стадії був проєкт, коли ти в нього потрапив?
– Це був початок проєкту. Хоча ми вже мали працюючий прототип кардіологічного софту, який приніс із собою другий co-founder Ілля Чайковський. Наше основне завдання на початку була – зрозуміти яким буде наш продукт, користувач, де наш ринок, яке підводне каміння, чи потрібна сертифікація, як користувач буде користуватися продуктом і так далі. Приблизно такі завдання вирішували перші 3-4 місяці. Зрештою, ми вирішили зупинитися на ринку Великобританії.
На наше рішення обрати цільовим ринком Велику Британію. вплинула співпраця з університетом Oxford. Ми стартували з ними науковий проєкт із аналізу електрокардіограм з Китаю. Оксфорд співпрацює з China Kadoorie Biobank, який спостерігає понад півмільйона людей протягом 30 років у 6 провінціях Китаю. Нашим завданням було аналізувати електрокардіограми, зняті в цьому проєкті, видавати прогнози та рекомендації. Однією з особливостей наших алгоритмів є те, що вони можуть передбачати настання серйозних серцево-судинних захворювань на 3-6 місяців вперед.
Як далі розвивався проєкт та змінювалася твоя роль у ньому?
– Через рік ми дійшли рішення, що необхідно розвивати мобільну версію нашої програми і для цього потрібно перенести алгоритми в Cloud. Мені запропонували посаду СТО, кількість обов’язків зросла і тепер робота включала не тільки роботу з продуктом, але і з потенційними користувачами, роботу з інвесторами яких я занурював у технічні подробиці продукту, пояснював як він функціонує і т.д.
А далі?
– Все почалося з пивота в 2016 році. Ми вирішили відмовитися від виробництва заліза та зосередитись на наданні кращого сервісу в галузі обробки електрокардіограм для існуючих на ринку приладів. Ми вирішили надавати послуги виробникам електрокардіографів, з цією ідеєю ми брали участь у Битві Стартапів спочатку в Одесі, потім у Києві, де після перемоги у фіналі всеукраїнської битви стартапів нас запросили на TechCrunch у Сан-Франциско в числі 10 найкращих українських стартапів. Після перемоги на UVCA Startup Challenge ми отримали можливість безкоштовно поїхати і виступити на конференції SVOD – одній з найбільших стартап-конференцій світу, що відбулася в Mountain View.
Це був цінний досвід для нас, побувати в долині, зрозуміти, як там усе функціонує, для чого треба їхати в долину і які там правила гри. За цей час ми побували на кількох найбільших конференціях, це Collision у Новому Орлеані, Pioneers у Відні, плюс – увійшли в топ 70 кращих стартапів Європи.
Далі ти пішов на курси від Google з продакт менеджменту. Як це було?
– Український офіс Google спільно з ZEO University оголосив про відкриття набору на курси для продакт-менеджерів. Далі було 6 етапів відбору, за результатами яких із 2000 заявок відібрали 20 студентів на курс. Шанс потрапити на курс був близько 1%. Але потрапити на курс було легше, ніж навчатись. Нас чекали 2 місяці зубодрібних занять. Середній час сну становив близько 5 годин на день, тому що заняття йшли щодня, часто й у вихідні. Ми розпочинали о 07:00 і закінчували ближче до 23:00, а на ранок уже потрібно було принести готове домашнє завдання. Нашими викладачами були спеціалісти з Google, ZEO Alliance, YouTube, SoundCloud, Genesis. На курсі було багато маркетингового аналізу та UX досліджень, а головне — практики зі створення продуктів, що приносять реальну цінність.
Що дало твоє навчання Сardiolyse?
– Ми стали звертати більше уваги на те, як користувач взаємодіє з продуктом. Як він розуміє та використовує результати аналізу електрокадіограми.
Без тісної взаємодії з користувачем неможливо побудувати хороший продукт
Якщо ти не розумієш його внутрішніх мотивів, не можеш подивитися на продукт його очима і походити в його мокасинах – продукт не вийде.
Що треба робити зараз нашим студентам, щоб розвинутися та зробити щось круте? Пов’язане з продуктами, звичайно.
– Великий досвід передається тільки від людини до людини. Я б порадив знайти на Facebook і LinkedIn людей, які займаються розробкою продукту і підписатися на них, щоб читати їхні статті і занурюватися в атмосферу. Швидше за все, перший час вам будуть незрозумілі багато термінів та їх логіка. У такому разі можуть допомогти курси, які дадуть базу. Звичайно, я не можу не згадати курс ProductMan, тому що робив його саме з метою навчити колег створювати продукти.
Але якщо часу зануритися в Product management з головою зараз немає, я порадив би подивитися варіанти онлайн-курсів і читання базових книг з розробки продукту. Наприклад, 4 кроки до осяяння Стіва Бланка і Lean Startup – Еріка Ріса. Головне, намагайтеся пробувати практично все, що ви чуєте чи читаєте. Це найважливіше!