На курс ProductMan люди приходять з різних причин: одні планують перейти на нову роль у своїй компанії, інші — нещодавно у ролі продакта, і їм потрібно зрозуміти правильний алгоритм роботи, треті — приносять готову ідею та хочуть вивести свій продукт на ринок.
У випадку Гліба Корольова об’єдналися кілька мотивацій: Гліб хотів перейти на роль продакта в компанії і при цьому розвивати власний проєкт. Ми попросили розповісти, як з’явилася ідея Vesslens, чим допоміг курс та що вийшло у результаті.
Як все починалося
Зараз у команді Vesslens 5 людей. Ми продовжуємо працювати в інших компаніях, а стартап розвиваємо вечорами та у вихідні. Незважаючи на такий графік, у нас діють стандартні правила ведення проєкту: щоденні дейлі, планування, демо.
Ролі у проєкті розподіляються за методологією Scrum:
- я, у якості product-owner-а, а по суті того ж product менеджера;
- професійний scrum-master, який займається процесами взаєморозуміння у команді;
- розробник, який пише бекенд;
- майстер-«золоті руки», який збирає наші прототипи у реальному світі;
- дизайнер зі скілами фронтенду.
Такий склад утворився не за один етап. Свій шлях ми розпочали у вересні 2019 року командою з трьох осіб, коли вирішили використати IT-шний досвід для створення чогось цікавого та великого. Все почалося з моєї ідеї створити автоматизований гроубокс — систему для вирощування рослин у домашніх умовах.
Саме в цей час мене познайомили з хлопцем, який закінчував 5 курс КПІ за фахом розробник процесорів. Ми дивилися на проєкт із абсолютно різних рівнів: я думав як автоматизувати процеси фізичного світу, а розробник як перевести мої слова на програмний код.
Удвох ми розпочали поетапно планувати роботи над гроубоксом, а потім до нас приєднався ще один учасник команди — скрам-майстер.
У ході роботи виявилося, що найскладніша частина нашого пристрою — це правильна система поливу. Ми хотіли, щоб система подавала в ґрунт не лише воду, а й мікро- та макроелементи, потрібні рослині на даному етапі зростання.
Коли нам вдалося зробити робочий альфа-прототип системи, стало зрозуміло, що тепер потрібна людина, яка з цієї кривої конструкції (бо прототип збирали з чого доведеться!) зможе зробити гарну річ.
У мене на прикметі був друг дитинства, взагалі не з IT, натомість із власною крафт-майстернею та «золотими руками». Йому сподобалася ідея, і ми почали робити перші демостенди, бо планували показувати прототип на виставках, щоб отримати зворотний зв’язок від відвідувачів.
Приблизно в цей час ми зрозуміли, що жорстко упираємося в інтерфейс: спроби створити щось красиве і зрозуміле без залучення дизайнера дуже затягувалися. Тому було ухвалено рішення взяти на роботу в проєкт дизайнера та платити йому зарплату.
Раніше ми вже поділили частки у проєкті — хто вкладає працю, хто — гроші, а після приходу дизайнера домовленості закріпили, створивши та оформивши всі права інтелектуальної власності на юридичну особу.
Чого ми хочемо зараз
На даний момент ми дійшли до бета-версії, а в ідеалі хочемо прийти до модульного автоматизованого гроубокса — вертикальної ферми. Наприклад, морські контейнери, за своїм форм-фактором можуть збиратися поблочно у велике приміщення. На цьому ґрунтується ідея створення модульної ферми для рослин.
По суті, ферма — це певні процеси: харчування, полив, світло та клімат.
Наша кінцева мета — створити модульні вертикальні ферми для рослин, і запропонувати їх великим рітейл-мережам. Щоб, приходячи до супермаркету, покупець купував зелень, яку магазин вирощує одразу, «на задньому дворі».
Супермаркет із власною модульною фермою може економити на транспортуванні, зникають ризики зберігання: вирощуй більше — продавай більше, вирощуй менше — продавай менше. З автоматизованою системою, яка не потребує втручання людей, такий сценарій є цілком реалістичним.
У чому унікальність продукту:
- система нон-стоп аналізує вологість ґрунту;
- склад грунту вивчається перед кожним підживленням;
- з поправкою на склад, у ґрунт надходять саме ті елементи, які потрібні рослині зараз;
- постійно підтримується правильний Ph грунту, склад добрив та необхідний рівень вологості;
- поливом та підживленням можна керувати онлайн з мобільного телефону;
- у пам’яті системи є готові сценарії поливу для різних видів рослин.
Для кожного виду рослин є науково розроблена карта вирощування, тому що на різних етапах потрібна певна кількість мікро- та макроелементів, і правильно додавати все це вручну дуже складно.
Наприклад, на добриві може бути написано щось на кшталт: «На 35-й день життя рослини, поливайте розчином 2 г цієї речовини на літр води, і 1 г тієї речовини на півлітра».
Наша система все це рахує за користувача. Аналізуючи грунт, система розуміє, що є, наприклад, надлишок мінералів, і рослина страждатиме. Тому склад грунту коригується, до нього додається, що треба і коли треба.
Що ми плануємо
Ми продумуємо багато альтернатив, щоб бути готовими до будь-якого віражу, який може статися. Як чесний продакт, я розумію, що можливо все — і попереду невідомість. Я не думаю про нескінченну потребу у продукті для всього людства. Ми вкладаємо власні гроші і створюємо щось складне, а далі хочемо перевірити продукт, побачити, що він працює, дати йому окреме життя, і перейти до чогось більшого, ринкового.
Зараз орієнтуємось на колишню СНД, як на стартовий майданчик. Тут дешевше та простіше перевіряти гіпотези: достатньо зробити кілька пристроїв, роздати їх людям, та зібрати передзамовлення. Надалі хочемо вийти на Kickstarter і вже звідти рухатися далі.
Kickstarter потрібний, щоб перевірити попит на світовому ринку, зібрати гроші на організацію виробництва, та масово запустити розумні системи поливу.
Окрім складних автоматизованих систем ми хочемо випускати спрощений варіант для дому. Це будуть невеликі пристрої для догляду за домашніми рослинами з робочою назвою Flask (з англ. фляжка або колба).
Вся система виглядатиме як акуратний горщик, з якого виходять трубки крапельного поливу, а інший кінець трубок потрібно вставляти в горщики квітки.
Користувач заправляє пристрій, а потім у програмі телефону зазначає, які рослини поливати.
Завдяки датчикам система аналізує склад і вологість грунту і готує потрібну суміш для поливу. Сценарій догляду можна вибрати з бібліотеки програми або задати самостійно.
Ще одне цікаве доповнення — дорожчий домашній пристрій із веб-камерою, щоб знімати день життя квітки в режимі таймлапсу. Тоді власник зможе спостерігати за рослиною у режимі прискореного перегляду.
Для чого був потрібний курс ProductMan
Як у процесі створення розумної системи поливу, так і на основній роботі, я все гостріше відчував необхідність структурувати знання у продуктовому менеджменті та хотів розвиватися як продакт.
Я вже був знайомий з IAMPM, тому вирішив записатися на ProductMan, куди саме набирали студентів. Саме тоді ми працювали над альфа-версією, і саме курс дав розуміння, чим її завершити, а глобально — приніс розуміння мети та ролі продакта.
Продуктовий курс — це все ж таки більше про стратегічне бачення розвитку продукту, а не про процеси. Я починав вчитися з розумінням, що наша розумна система та гроубокс «потрібні всьому світу», а вийшов — з усвідомленням, що на нас цілком може чекати невдача, тому потрібно максимально отримувати досвід і готуватися до різних варіантів у майбутньому. Невдача в одній точці — це просто поштовх, щоб змінити напрямок і піти кудись далі.
Сьогодні я намагаюся постійно транслювати всім учасникам проєкту, що найбільша цінність — це сама команда та досвід, який ми отримуємо у процесі роботи.
Хлопці згодні зі мною, і це дає єдність та мобільність: якщо щось не вийшло як ми планували, то можна швидко переглянути роадмап та пересунути якісь роботи.
Що було складним, а що легким
Вчитися було не важко, а навпаки дуже цікаво. Я розумів, що якщо щось складено в одну тему, яку спікер розповів за 1,5 години, за цим стоїть величезний шмат роботи.
Ефект від роботи на курсі дуже тривалий — це як правильний фундамент, який дає можливість швидко все надстроювати і йти далі.
Я дуже намагався опрацьовувати всі домашні завдання, тому так багато виніс із курсу. Усі мої «домашки» поступово зібралися у повноцінну систему, і стали для нашої команди таким внутрішнім сайтом: проведений аналіз ринку, Canvas-моделі, value proposition.
Зараз я все ще користуюся зібраними матеріалами, наприклад: коли ми зібралися йти до фонду стартапів, я просто відкрив раніше зроблений сайт і отримав величезну кількість корисної інформації.
Інсайти, які виніс з курсу
Мені дуже сподобався формат перевірки домашніх завдань: коли це не просто коментарі Google Classroom, а живе спілкування. На продуктовому курсі студенти вийшли з ініціативою: «А можна зідзвонюватись?» — і це виявився зовсім інший рівень пояснення та розуміння.
Це ще один момент, чому я старанно робив домашні завдання: я розумів, що є люди, які можуть перевірити і сказати, чи в правильному напрямку я думаю, добре щось зробив чи погано.
Переконаність у правильності рішення
Навчаючись на курсі, я пропрацював сам проєкт, дізнався ринок, зібрав велику кількість інформації, і переконався у правильності рішення: робити не просто гроубокс для рослин, а розумну систему поливу у промисловому та спрощеному домашньому варіанті.
Розуміння ролі продукту
Курс дав ясне розуміння ролі та навичок продакта. Для мене сильно розділилися рівні процесів (проєктний менеджмент) та стратегії (продуктовий менеджмент).
Це розуміння допомагає на основній роботі: я зрозумів, що для зростання компетенцій продакта треба скидати з себе проєктні повноваження. Тому всередині команди в компанії я почав ростити хлопців, які хочуть стати PM, щоб скинути поточку з себе і піти в продуктовий менеджмент.
Інший погляд на User Story Mapping
На курсі великим відкриттям для мене була User Story Mapping, тому що саме на ProductMan я зрозумів, як цінність, що створюється, повинна переходити в процеси. Коли я раніше дивився з ролі PM-а, — User Story Mapping була просто одним із інструментів, але коли я почав розуміти стратегічний рівень бізнесу, то побачив, як карта історій користувача пов’язує ідеї та глобальні припущення з розробкою та реалізацією.
Від студента до ментора: чи важко вчити інших
Як під час курсів, так і після закінчення ментори дуже допомагали мені особисто. Моїм ментором був Олександр Старовіт. Остаточною точкою рішення піти на курс, стало те, що Саша Старовіт працює в hardware проєкті, а мені якраз не вистачало розуміння hardware. Ми з Сашком багато спілкувалися поза курсом: з організації процесу виробництва, методологій.
Саме Саша допоміг зрозуміти, що не треба ідеалізувати те, що відбувається, а швидко отримувати досвід, робити висновки, вносити зміни — і рухатися далі.
Мені подобається вчити і допомагати людям, і тепер я сам уже став на місце Сашка, коли хлопці, які пройшли курс ВА або продакт звертаються до мене після курсу.
Приклад, який мене надихає: у рамках воркшопу ми зі студентами вигадали ідею для продукту, яка так сподобалася команді, що протягом усього курсу вони телефонували вечорами раз на тиждень і обговорювали, як краще реалізувати ідею.
Наприкінці курсу хлопці вирішили розробити MVP. Ми обговорили план, що потрібно перевірити та зробити. З цього моменту минуло буквально два тижні, тому в мене поки що немає нової інформації, що відбувається далі.
Загалом, менторство це те, що мене драйвить. Це якесь переосмислення отриманої інформації, бо працює принцип: «якщо хочеш щось добре вивчити — поясни це іншому».