«Той, хто каже вам, що має roadmap на три місяці — нахабно бреше. Скрізь в ІТ схожі проблеми, люди залишаються людьми».
Питання релокейту для молодих проєктних менеджерів або тих, хто хоче почати свій управлінський шлях в IT, зазвичай покрите таємницями. Тому ми попросили Романа Нікуліна — продакт менеджера, який розпочав свій шлях у Німеччині, та близького друга лабораторії IAMPM розповісти про свій досвід переїзду та пошуку роботи за кордоном.
Як все починалося?
Коли я прийняв рішення про переїзд, я не був крутим продакт менеджером, а про роботу в IT-сфері я знав лише з чуток. На подвір’ї був 2015 рік, курс євро побив усі попередні рекорди, і моя кар’єра менеджера із зовнішньоекономічної діяльності накрилася разом із бізнесом, в якому я працював. Потрібно було жити, шукати своє покликання — саме це підштовхнуло мене до думки про переїзд до Німеччини.
Чому саме туди? У Німеччині 90% університетів безкоштовні, список документів для вступу зовсім невеликий, та й успішного складання IELTS вистачало для того, щоб вступити на англомовну магістратуру тривалістю на рік. Після цього переді мною відкривалася перспектива залишитися в країні та працювати на благо свого майбутнього.
Чому Берлін?
Мій вибір припав на Берлін — столицю Німеччини. Це місто, що швидко розвивається, де хороші перспективи знайти роботу без знання німецької і низький поріг входження в IT-сферу. Вступити до університету було порівняно нескладно, треба було лише зібрати та подати документи. Відкрию секрет, вступаючи до закордонного ВНЗ, не обов’язково обирати найпрестижніший. Достатньо обрати просто хороший ВНЗ з помірним конкурсом (чесно кажучи, поганих навчальних закладів там взагалі немає).
До речі, жодних додаткових іспитів, окрім IELTS, я не складав. Прохідний бал з англійської був – 6.5.
Які документи необхідні для переїзду до Німеччини?
Я їхав, як студент, тому мав студентську візу. Якщо ви не хочете навчатися, вам знадобиться віза для працевлаштування. Українцям зазвичай необхідно отримати національну візу D, яка надає право на роботу у Німеччині. Також, контракт про працевлаштування, який включає всі умови роботи, заробітну плату, робочі години та інші важливі деталі. Страховка – обов’язковий пункт, вона повинна включати медичну страховку та від нещасних випадків на робочому місці. І реєстрація в місцевих органах – після приїзду необхідно зареєструватися у місцевих органах та отримати національний ідентифікаційний номер.
Чи легко було знайти роботу?
Тут має бути історія про те, як я швидко та легко знайшов роботу, але її не буде. Перед тим, як переїхати, я довго аналізував себе. Вихідними даними були мої професійні якості:
- вміння спілкуватися з людьми та ловити від цього кайф;
- любов до планування та управління;
- відсутність страху перед публікою та досвід проведення презентацій;
Роль PM/Scrum Master намалювалася в моїй голові чітко і ясно. Ось зараз (!) повинні полетіти тапки та коментарі з приводу того, що це зовсім різні ролі, але підготовка junior фахівця на ці дві позиції відбувається практично однаково.
Роботу я шукав довго: відправляв копії резюме в сотні місць, обдзвонював IT компанії і страшенно нервував, коли в черговий раз не отримував зворотний зв’язок. Як не дивно, але вийти із ситуації мені допоміг сертифікат зі scrum.org. Саме він зробив моє CV помітнішим для рекрутерів. Для того, щоб отримати такий сертифікат, не потрібно проходити спеціальні курси, як у Scrum Alliance, достатньо самостійно вивчити матеріал, або пройти будь-які курси, які допоможуть розібратися в темі. Іспит на scrum.org трохи складніший, але дуже дешевий, а цінуються ці два сертифікати у світі приблизно однаково.
Мене запросили на trainee вакансію в «близькоайтішну» фірму. Перший етап співбесіди з HR пройшов настільки добре, минаючи другий етап, мені одразу дали тестове завдання, яке я мав презентувати в офісі компанії за тиждень. Я впорався, отримав роботу і вже за півроку перейшов в іншу компанію на позицію Junior Product Manager. Ось тут і почався справжній старт, бо потік знань полився в мене, як вода в суху землю. Зараз мої обов’язки нічим не відрізняються від звичних обов’язків PM. Я відповідаю за створення завдань, фасилітацію команд, зустрічей, забезпечую ефективніші комунікації. Також у зоні моєї відповідальності знаходиться команда маркетингу та продажу.
Чим пошук роботи відрізнявся від пошуку в Україні?
Є плюси: тут практично немає ймовірності потрапити до замкнутого кола, коли для працевлаштування тобі потрібний досвід, а без досвіду на роботу не беруть. Фірми зацікавлені активно закривати junior та trainee позиції та вирощувати спеціалістів під своїм крилом. Також, фактично відсутні ситуації, де інтерв’юер може поводитися некоректно, зневажливо стосовно тебе. В іншому ж процес найму достатньо стандартний. Етапів співбесід в середньому може бути від трьох до п’яти, включаючи тестове завдання та фінальну бесіду з Head/CTO/COO тощо. Важливо розуміти, що зараз я говорю виключно про junior і trainee вакансії.
Як це — починати все спочатку в чужій країні?
Цікаво. Твоя команда може бути максимально інтернаціональною, що відкриває перед тобою можливість вивчати додаткові іноземні мови. Французька? На тобі колегу з Парижа. Іспанська? Підійди до того хлопця з Барселони. А всякі оповідання на кшталт: «А ось у нас у Бразилії…» — зовсім не дають нудьгувати.
Але не все ідеально. Ось просто приклад зі слів Chief Product Officer від Bank №26: «Той, хто говорить вам, що має roadmap на три місяці — нахабно бреше. Максимум на два тижні, та й то не факт. Ми не використовуємо чистий скрам, тому що у нас він не працює. І боже, скільки ж юзлес фіч ми створили».
Це я до того, що проблеми у всіх +/- однакові, кожен знаходить свій підхід. У моїй компанії «брудний» канбан, в інших компаніях свої збочення. Інша річ, що до завдання підходять більш відповідально та більше поваги до співробітників, як наслідок, повна відсутність кордонів між колегами незалежно від посади.
Які особливості у німецького ІТ?
По-перше, у більшості компаній можна брати до трьох днів лікарняних без довідки лікаря. У результаті часто отримуємо 1-2 дні відсутності людини робочому місці без особливої причини. Звичайно, багато хто цим зловживає і доводиться боротися з такими кадрами. По-друге, запізнення на stand-up (зараз у багатьох менеджерів сіпається око). З огляду на те, що він у середньому починається о 10-11 годині, виправдань тут бути не може. Однак варто зазначити, що вищевказані проблеми скоріше питання відповідальності окремих працівників, аніж стабільна характеристика команди.
Робочий день:
- 10:00 – Stand Up (умова: приходити хоча б за 10 хв до початку)
- 12:30-13:30 – Lunch. За часом, як правило, не менше години, приблизно півтори. Навколо дуже багато приємних ресторанів, де чудові спец. пропозиції чи просто ланчі. Майже завжди ходимо командою, що позначається на роботі у вигляді добрих стосунків усередині колективу. Часто після ланчу прийнято пити каву у місцевих кав’ярнях. Без цього у Берліні ніяк 🙂
- 18:15/30 – кінець робочого дня. Раз на місяць компанія оплачує обід плюс ще один раз обід виставляє CTO або Head. Звісно, дрібниця, але приємно.
В середньому стандартний робочий тиждень становить 40 годин. Однак, залежно від галузі та конкретної компанії, графік роботи може змінюватись. У деяких IT-компаніях, особливо стартапах, практикується гнучкий графік роботи, що дозволяє співробітникам вільно управляти своїм часом.
Чи мені довелося голодувати до того, як я знайшов роботу?
Не довелося. Обов’язковою умовою переїзду до Німеччини є 8500 євро на рахунку. Навіть якщо не працювати, цих грошей вистачає практично на рік життя. Моя магістратура тривала рік, умови навчання дозволяли виділяти близько 20 години на тиждень на роботу, тому особливого дискомфорту я не зазнав.
Яка вартість життя у Німеччині?
Давайте уявимо, що ви trainee PM. Ваша заробітна плата складатиме близько 1200 євро. Мало? Важливо пам’ятати, що компанія надає комфортний гуртожиток, плата за який становить від 200 до 400 євро за кімнату. Приміром, у Дрездені за кімнату в класному гуртожитку доведеться платити 250 євро, у Берліні — 350. Тим, хто тільки переїхав і влаштувався на роботу, я рекомендую не шукати орендовану квартиру, а скористатися житлом від університету. Блокова система тут організована так, що на 2-3 кімнати виділяється свій санвузол та кухня. Тому створюється враження, ніби ви просто винаймаєте квартиру з друзями.
Інші статті витрат:
- 90 євро – страховка;
- 15 євро – мобільний зв’язок (3ГБ інтернет + дзвінки, СМС);
- проїзд для студентів безкоштовний;
- обіди в Мензі (їдальня) – 2-5 євро за обід по студентському;
Якщо ви вже дорослі до рівня junior і закінчили універ, то ваші доходи (втім, як і витрати) трохи збільшуються. Зарплата молодшого спеціаліста складає 35000 євро на рік. Чистими це близько 2000 євро на місяць.
Ваші статті витрат на місяць (беремо максимальні числа):
- 800 – 1000 євро – оренда 1-2 кімнатної квартири. Депозит при заїзді – 2000 євро. Потім, звичайно, ці гроші повернуться до вас.
- 17 євро – радіо та телебачення, обов’язковий платіж.
- 20 євро – плата за інтернет.
- 160 євро – робочі ланчі.
- 150 євро – домашнє харчування.
- 63 євро – проїзний на рік.
- 200 євро – одяг, взуття на сезон (але тут у кожного свої запити).
Страховку вам оплачує компанія, подорожі коштують копійки. Щодо барів — коктейль коштуватиме 6-9 євро.
Яке ставлення до українських спеціалістів?
Двояке. З одного боку ми вирізняємось своєю компетенцією та потягом до знань, з іншого — ми хизуємося цим. Все-таки у місцевих ставлення до роботи та грошей трохи простіше.
Що я вивчав у університеті. Чи це мені допомогло?
Мабуть, найболючіше питання. У підлітковому віці я не міг визначити, що мені хочеться вивчати. Я отримав ступінь бакалавра з міжнародної економіки в Луганську (моє рідне місто), потім була магістерська з КНЕУ (за тією ж спеціальністю) і вже потім магістерська з економіки в Німеччині. Якихось глибоких знань жоден із універів мені не дав, але в Німеччині це легальний спосіб залишитися жити та працювати.
Мовний бар’єр — чи він є?
Звичайно є. Однак після адаптації він практично не дається взнаки. Проте, в моєму арсеналі є пара кумедних історій, де хтось висловлюється за допомогою мішанини мов та активної жестикуляції. У моїй команді є пара хлопців, які практично не говорять англійською, але це не заважає їм майже завжди перебувати на піку продуктивності.
Чи знаю я німецьку?
Зараз мій німецький на рівні B1, цього вистачає для базового спілкування та вирішення юридичних питань. Але я не зупиняюся на цьому, тому що тверді знання мови підвищують шанси знайти високооплачувану роботу у 10 разів.
Повернувся б я до українського IT?
Нічого не маю проти українського ІТ, але скоріше ні, ніж так. Звичайно, можна більше заробляти та відкладати, але все ж таки медицина, економіка, інфраструктура Німеччини мені подобається більше.
Що я можу порадити тим, хто хоче переїхати?
- Освіта — крутий привід для переїзду. Ви в жодному разі не втратите рік, навпаки, матимете потрібні знайомства, легко адаптуєтеся до мовного середовища і знайдете підходящу роботу.
- Не бійтеся періоду відсутності зворотного зв’язку. Аналізуйте своє резюме, шукайте способи покращити його, пишіть та телефонуйте в компанії для того, щоб дізнатися максимально повний фідбек про себе.
- Не бійтеся звання trainee. Зазвичай період “новачка” триває не більше півроку, але потім перед тобою відкриваються перспективи зростання, розвитку, підйому кар’єрними сходами.
- У будь-якій незрозумілій ситуації — вивчайте мову.
Останнє, що я хочу сказати — не бійтеся ставити запитання тим, хто вже наважився переїхати. Плануйте своє життя!