Andrei Kоrol – зараз VP of Product у компанії Yola, раніше – Chief Product Officer у BiniBambini та Product Manager у EduNav (лідер ринку у High Ed). Ex-CTO Cardiolyse (найкращий стартап 2016 року, за версією UVCA). Сертифікований Project Manager Professional (by PMI) із 2012 року. Пройшов навчання з управління продуктами в Product School by Zeo University and Google, на сьогоднішній день входить до трійки найкращих Product Manager-ів за версією Ukrainian IT Awards.
На його рахунку 20+ успішних проєктів — у виробництві, логістиці, медіа, IT, healthcare, енергетиці, два з яких із бюджетом у $30 млн. Був засновником двох компаній — у логістиці та Project Management. І з 2017 року є ведучим курсу ProductMan.
У сьогоднішньому інтерв’ю ми хочемо більше дізнатися про його кар’єру продакта, складнощі і досягнення на цьому шляху, а заразом отримати кілька корисних порад для початківців.
Твоє життя та кар’єра за два роки сильно змінилися.
Ти переїхав з Одеси до Львова і перейшов з Cardiolyse до EduNav. Що цьому сприяло?
Восени 2017 року я почав розуміти, що моя кар’єра в Cardiolyse добігає кінця, продукт розробили, перші продажі зробили. За результатами проходження акселераційної програми в Гельсінкі Cardiolyse став резидентом Healthcare Innovation Village компанії General Electric (спільнота стартапів, відібраних компанією General Electric, яким вона допомагає в розвитку). Усі ці здобутки допомогли проєкту залучити перші інвестиції.
У грудні у мене на руках вже було кілька офферів від продуктових та аутсорс компаній. Я вирішив приєднатися до EduNav, молодого та амбітного стартапу з Каліфорнії. Залучили дві речі — складний продукт, який вирішує масштабну проблему на американському ринку вищої освіти, і приголомшлива команда професіоналів, які мають чому повчитися.
Яку проблему вирішує ваш продукт та як він допомагає користувачам?
В американській системі вищої освіти всього 5% студентів, які надійшли в коледжі на дворічні програми, закінчують навчання вчасно, решта 95% навчаються в середньому 3-3.5 роки. Трохи кращою є ситуація в університетах: 20% студентів встигають закінчити бакалаврат за 4 роки, тоді як у решти це займає 6-6.5 років.
Причина в тому, що американська система освіти майже така ж складна, як їхня юриспруденція. Наприклад, для здобуття ступеня бакалавра з математики необхідно виконати ряд умов, які визначають, які курси або їх комбінації потрібно успішно пройти.
Додатково до цього існують правила: одні курси потрібно брати лише разом (лекція плюс лабораторна), інші – в обов’язковій послідовності (спочатку Math-101, а потім Math-102). Все це плюс тимчасові обмеження студентів, які часто поєднують роботу та навчання, призводить до помилок і того, що вони витрачають більше часу і грошей на освіту, ніж могли б.
Наш додаток автоматично будує для студентів план оптимального завершення навчання – які курси в семестрах вони повинні взяти, враховуючи вже пройдені та всі побажання до розкладу (не хочу вчитися вранці/увечері, не подобається професор, хочу більше курсів онлайн та ін.)
Ми запустилися вже в кількох великих ВНЗ Каліфорнії та Флориді, і попередні результати показують, що за допомогою нашого сервісу близько 13% студентів можуть заощадити цілий семестр навчання за рахунок правильного планування, і ще близько 30% виграють час та гроші, уникаючи 1-2 курсів, які не потрібні для отримання диплому.
Знаючи навчальні плани студентів, ми надаємо університетам та коледжам аналітику: яких курсів не вистачає, щоб студенти могли вчасно закінчити навчання.
Ось такий win-win.
Чудово! У нашій системі освіти все простіше, вступив — і за 5 років вийшов із дипломом.
Так, ця проблема є специфічною лише для американського ринку, при цьому вона настільки серйозна, що уряди 37 штатів запровадили систему, в якій суттєва частка державного фінансування коледжів та університетів залежить від того, який відсоток студентів встигають отримати диплом вчасно.
Скажи, чому саме ти взявся за Edunav?
Цей проєкт дуже збігається із моїми цінностями. Я люблю вчитися та допомагати іншим розвиватися, а цей продукт реально допомагає студентам брати менше кредитів та починати будувати кар’єру швидше.
До того ж мене дуже приваблює складність продукту. Щоб впроваджувати найкращі практики та технології, доводиться постійно підвищувати свій професійний рівень.
Яка твоя роль у цьому процесі?
Давай почну з такої метафори.
Якщо вважати СЕО компанії центральним процесором, то я — центральний співпроцесор, який переробляє всю інформацію, що йде від відділу продажів, клієнт-менеджерів, команд розробників та служби підтримки, накладає на неї дані щодо аналітики та зворотного зв’язку від користувачів, і починає ітеративну розробку рішення.
Я контролюю весь ланцюжок створення цінності (функціоналу якщо хочете): від дизайну та імплементації до впровадження та оцінки покращення наших ключових показників (KPIs).
Що найскладніше у твоїй роботі?
Перелічу три основні складності.
1. Взаємодія з інженерами
Як я вже казав, архітектура нашого продукту є досить складною. У ньому близько 20 різних компонентів (модулів). Часто перша команда розробників займається лише одним модулем, а друга – паралельно розробляє одразу 7-8. Було досить складно розібратися в архітектурі та навчитися говорити однією мовою з розробниками, адже часто доводиться обговорювати варіанти вирішення того чи іншого завдання та обирати найкраще.
Продакт повинен розуміти, які обмеження вибрані технології накладають на функціонал продукту та цінність, яку ми створюємо.
2. Говорити «ні» клієнтам, які просять додати до продукту специфічний функціонал
З одного боку, продакт має бути головним союзником клієнта та прагнути зробити його щасливим. Тим не менш, при розробці продукту є великий ризик захопитися вирішенням приватних проблем окремих користувачів (перших чи найбільших). Зрештою, продукт вирішуватиме проблеми вузького кола клієнтів, і виявиться непридатним для масштабування, що у свою чергу завадить компанії швидко зростати.
3. Запуск продукту у клієнта
Як кажуть у Силіконовій Долині, у продакта має бути: мозок інженера, серце дизайнера та мова дипломата. Останнє особливо важливе при запуску продукту у великих клієнтів.
Коли працюєш із великою кількістю зацікавлених сторін (часто з протилежними цілями), неможливо уникнути помилок у комунікаціях, багів у продукті та пресингу дедлайну. Щоб подолати всі ці проблеми, потрібні відмінні навички ведення переговорів і Project Management-у.
Як ти розумієш, що все робиш правильно?
Мені здається, питання «а чи не фігню ми робимо?» хвилює всіх продактів. Особливо на початковій стадії, коли ще немає продажів. Далі трохи простіше: як тільки з’явилися перші продажі, у нас з’являються чіткі KPI і починаються експерименти щодо покращення метрик.
Але часто буває, що даних на підтвердження гіпотези немає, а відгуки користувачів дуже різні. У цьому випадку я ставлю собі головне питання: до якої мети ми йдемо зараз?
У випадку з EduNav – це масштабування та зростання. Ми вже давно пройшли етап пошуку Product-Market Fit і здійснили перший успішний продаж. Тепер нам важливо впроваджувати продукт у наших клієнтів за дуже короткий термін та максимально автоматизувати процес. Отже, я запитую себе: «Чи допоможе в цьому та “фіча”, яку ми зараз пиляємо чи ні»?
Яке своє досягнення у Product Management ти вважаєш найважливішим?
Як там кажуть політики, коли їм потрібно виграти час на роздуми? — «Дякую, це дуже гарне питання!»
Правду кажучи, я дуже пишаюся практичним курсом з продакт менеджменту ProductMan. Веду його 2 роки і ставлюся до нього, як до свого продукту: роблю маркетингові дослідження, збираю зворотний зв’язок від учасників, ітеративно покращую лекції та домашні завдання, та запрошую до команди викладачів продактів із успішних IT компаній. Ну, і зрештою у курсу Net Promoter Score – 83%, приблизно такий самий як у компанії Apple.
Як народився курс? І як він розвивався?
До лютого 2017, я вже мав серйозний досвід розробки продукту та набитих шишок у стартапі Cardiolyse. Я пройшов весь шлях від ідеї та прототипування, до перших продажів та отримання інвестицій. Плюс, я нещодавно закінчив навчання у продакт школі від Google та ZeoAlliance, де чудово систематизував накопичений досвід. Усі отримані знання та навички стали основою для курсу ProductMan.
Я вирішив обговорити цю ідею з засновниками IAMPM, Мері та Ярославом Ротар. Ідея припала їм до душі і ми взялися до роботи. Підготовка 12-ти лекцій, воркшопу з дизайн-мислення та домашніх завдань зайняла 8 місяців. Паралельно, разом з Cardiolyse, я проходив акселераційну програму в Гельсінкі, тому час був досить спекотний, незважаючи на холодну весну у Фінляндії.
У серпні 2017 року ми стартували. У першій групі було 12 осіб із дуже різним досвідом: проджект менеджери, бізнес-аналітики, маркетологи, підприємці та дизайнери. Усіх їх поєднувало бажання розвиватися та створювати успішні продукти.
Акцент в курсі ставили на розробку продукту та запуск стартапу. Тому велику увагу приділяли не тільки створенню продукту, а й способам його монетизації, залученню інвестицій, розробці презентації та харчування.
У фіналі курсу — «Демо день» (за аналогією з акселераційними програмами), на який ми запросили до журі продактів та власників успішних українських IT компаній. Вийшло дуже душевно та водночас конструктивно. Студенти отримали якісний зворотний зв’язок — як і що можна покращити у їхніх продуктах, де підкласти соломку у процесі розробки та запуску. А одна зі студенток одразу після закінчення презентації отримала пропозицію про роботу.
З того часу минуло два роки, і за цей час випустили 70 студентів. Курс з офлайну перейшов до онлайну. Ми підключили професіоналів із продуктових компаній. З’явилися персональні ментори, які допомагають учасникам із домашніми завданнями. Фокус курсу змістився на підготовку фахівців для роботи у існуючих продуктових компаніях. А для тих, хто хоче запустити власний стартап, я в процесі навчання проводжу персональні консультації з усіх аспектів нового продукту та бізнесу.
Якими випускниками ти найбільше пишаєшся?
Ну… по-перше, тими, хто робить всі домашні завдання на курсі (сміється).
Ми будували курс таким чином, щоб студенти могли опрацювати практику, якою щодня займаються реальні продакти: зробити маркетинговий аналіз, провести інтерв’ю з потенційними користувачами, підготуватися до дослідження UX або зробити презентацію нового продукту для ради директорів.
Така робота потребує уваги та часу, плюс у ході виконання неминуче виникають питання, як діяти в тій чи іншій ситуації. В умовах зайнятості на основній роботі та вдома, потрібне зусилля волі, щоб правильно все спланувати та виконати.
Для мене, як куратора курсу, дуже важливо, щоб студенти виконували практичні завдання, адже коли ми робимо щось самостійно, ми всерйоз вчимося.
Якщо говорити про окремих студентів, згадую Ольгу Хіль. Вона є засновником спільноти батьків Kids friendly. Її результати говорять самі за себе: «за час курсу дохід проєкту зріс у 20 разів».
Ще дуже радий за хлопців з останнього набору — Senior Project Manager компанії Miratech Сергій Бірюк та Business Analyst компанії Miratech Тетяна Лисяна, які після курсу провели у компанії воркшоп Product Management Introduction. Таким чином вони не тільки стали впроваджувати отримані знання на практиці, а ще й започаткували розвиток продуктового мислення в компанії.
Що допомагає тобі стільки встигати?
Мені при цьому питанні згадується бородатий анекдот:
Сьогодні ми візьмемо інтерв’ю у людини, яка все встигає.
— Скажіть, як ви все встигаєте?
— Відчепіться, мені ніколи!
Якщо ми говоримо про робочі питання, мій головний принцип — фокусуйся на критично важливому, а іншим завданням скажи: «Ні». Продакти щодня стикаються з великою кількістю різнопланових завдань та запитів.
Зазвичай, записую нову задачу і дізнаюся, наскільки вона критична. Якщо не критична, вона потрапляє до мого списку завдань без пріоритету і чекає, поки мені про неї нагадають. Буває, за відповіддю по задачі ніхто не приходить (вона реально була не важлива). Приблизно так само й із запитами щодо нової функціональності від клієнтів — поки більшість клієнтів не скаже, що їм це потрібно, ми не починаємо розробку.
Другий момент: у мене «нудне» життя. Я не читаю політичні новини, не дивлюся серіали та телевізор. Цікаві фільми дивлюся лише у дорозі, коли треба вбити час. Та й хто не без гріха, можу залипнути до ФБ на 20-30 хвилин. Все-таки дофамінові петлі працюють добре, і мозок отримує свій гормон щастя. Як відмазка, я налаштував пріоритет у показі так, щоб стежити за новинами технологій, новими продуктами та цікавими заходами навколо мене.
Третє: спорт. Я плаваю в басейні тричі на тиждень, по 3-3.5 кілометри за тренування. Це дає можливість продихатися, подумати та зняти стрес. Як мотивацію, використовую нескладні змагання. Наприклад, цього літа брав участь у запливі через Босфор, отже тепер можу гордо називати себе кроссконтинентальним плавцем (сміється).
І останнє, мабуть, найважливіше, без підтримки коханої дружини у мене не виходило б і половини того, що я встигаю. Пам’ятаєте, як в анекдоті:
Якось президент Обама та його дружина Мішель заїхали на заправку. Хазяїном заправки був колишній хлопець Мішель. Обама запитав Мішель: «Отже, якби ти вийшла за нього заміж, ти зараз могла б бути власницею цієї заправки?». І Мішель відповіла: Ні. Якби я вийшла за нього заміж, він став би президентом».
Яку літературу і подкасти ти б порадив початківцям?
Я вважаю, що кожен продакт-початківець просто зобов’язаний прочитати три книги:
- Роб Фітцпатрік. Запитай маму: Як спілкуватися з клієнтами та підтвердити правоту своєї бізнес-ідеї, якщо всі кругом брешуть?
- Стів Бланк. Чотири кроки до осяяння: Стратегії створення успішних стартапів.
- Ерік Мал. Бізнес із нуля. Метод Lean Startup для швидкого тестування ідей та вибору бізнес-моделі.
Із подкастів на продуктову тему можу порадити Product&Growth Show, Павла Педенка та Ярослава Степаненка. Вони є співзасновниками однієї з найкращих конференцій в Україні з продакт менеджменту Growth Marketing Stage. Їхній перший випуск присвячений тому, що робить продакт-менеджера щасливим. Вони опитали понад 900 продакт-менеджерів з усього світу, і зробили чудові висновки.