Продовжуємо цикл порад початківцям і сьогодні поговоримо про те, як перевіряти нові ідеї, не зламавши те, що вже є. По-справжньому дізнатися, наскільки буде затребуваний продукт, можна лише у процесі продажу. Але в наших силах значно зменшити ризики та перевірити ймовірність: вистрілить продукт на ринку чи ні. Давайте розглянемо на реальних прикладах підходи, які допомагають протестувати цінність ідеї, а в перспективі і попит на продукт.
Стаття написана на основі матеріалів з вебінару Андрія Короля — VP of Product у компанії Yola та спікера курсу ProductMan.
Навіщо тестувати ідеї для бізнесу
У світі бізнесу, де кожне вкладення пов’язане з ризиком, тестування ідей є ключовим для мінімізації потенційних збитків. Це не тільки спосіб переконатися в життєздатності концепції, а й інструмент для оптимізації продукту відповідно до реальних потреб ринку. Ось основні причини, чому потрібно проводити тестування:
- Мінімізація ризиків. Попереднє тестування ідей дає змогу визначити, чи дійсно споживачі зацікавлені в продукті або послузі, тим самим скорочуючи ризики непотрібних інвестицій.
- Отримання зворотного зв’язку. Тест дає можливість зібрати думки і пропозиції потенційних користувачів, що критично важливо для доопрацювання продукту.
- Розуміння цільової аудиторії. Через тестування можна глибше вивчити переваги та потреби вашої аудиторії, що допоможе зробити продукт більш націленим на кінцевого користувача.
- Оптимізація бюджету. Тестування виявляє найважливіші для споживачів аспекти продукту, даючи змогу тим самим розподілити бюджет ефективніше.
- Планування маркетингової стратегії. Інформація, отримана під час проведення тестів, незамінна для розробки ефективних маркетингових кампаній.
- Перевірка технічної здійсненності. Тестування також дає змогу оцінити технічну реалізованість ідеї, що знижує ризики зіткнутися з несподіваними технічними проблемами під час розробки.
Впровадження тестування ідей у стратегію розвитку продукту може істотно підвищити шанси на успіх, знизити фінансові ризики і прискорити вхід продукту на ринок.
Покроковий мануал тестування бізнес-ідей
Перед запуском нового проєкту важливо верифікувати його життєздатність. Ефективний аналіз бізнес-ідеї допомагає мінімізувати ризики та збільшити ймовірність успіху. Це докладний мануал з тестування бізнес-ідей, що базується на перевірених методиках та інструментах.
Крок 1: Аналіз ринку
Спочатку необхідно вивчити ринок. Це включає оцінку попиту, вивчення конкурентів і розуміння цільової аудиторії. Використовуйте інструменти, такі як Google Trends, для оцінки трендів та інтересів споживачів. Аналіз конкурентів допоможе виявити їхні сильні та слабкі сторони.
Крок 2: Визначення цінності пропозиції
Важливо чітко сформулювати, яку проблему вирішує ваш продукт або послуга. Це допоможе зрозуміти, наскільки ваша ідея унікальна і затребувана. Створіть гіпотези ціннісної пропозиції та перевірте їх, спілкуючись із потенційними клієнтами.
Крок 3: Розробка прототипу
Створіть мінімально життєздатну версію продукту (MVP). Це дасть змогу зібрати зворотний зв’язок від ранніх користувачів та зрозуміти, що потребує доопрацювання. MVP не повинен бути досконалим, головне — його функціональність.
Крок 4: Тестування та збір даних
Після розробки мінімально життєздатної версії продукту (MVP), наступний ключовий етап – тестування бізнес-ідеї та збір даних. Цей крок включає в себе кілька компонентів: підготовку тестування, вибір інструментів для збору даних, проведення тестування та аналіз отриманих даних.
Підготовка до тестування
Перш за все, необхідно визначити, що ви хочете дізнатися під час тестування. Наприклад, це може бути перевірка інтересу до продукту, оцінка його юзабіліті або розуміння, які функції найважливіші для користувачів.
Сформулюйте гіпотези, які ви хочете перевірити. Наприклад, якщо у вас є веб-додаток для бронювання готелів, гіпотеза може звучати так: «Додавання функції швидкого пошуку по містах збільшить кількість бронювань на 20%».
Вибір інструментів для збору даних
Використовуйте інструменти веб-аналітики, такі як Google Analytics, для відстеження поведінки користувачів на сайті або в застосунку. Це допоможе вам зрозуміти, які сторінки вони відвідують, скільки часу витрачають і на яких етапах виникають проблеми.
Інструменти, такі як SurveyMonkey або Google Forms, дають змогу проводити опитування серед користувачів. Це допомагає зібрати якісні дані про враження та пропозиції користувачів.
Інструменти на кшталт Optimizely або Google Optimize, дають змогу проводити A/B тестування. Ви можете порівнювати різні версії сторінки або функції продукту, щоб зрозуміти, які з них працюють краще.
Крок 5: Аналіз результатів та ітерації
Проаналізуйте зібрані дані та визначте, чи потребують якісь аспекти продукту поліпшення. Процес тестування бізнес-ідеї — це цикл, що включає постійні ітерації та поліпшення.
Приклад проведення тестування
Припустимо, ваш продукт — мобільний додаток для планування подорожей. Ви вже створили MVP і хочете тестувати його.
Ви починаєте з аналізу поведінки користувачів у вашому застосунку за допомогою Google Analytics. Ви відстежуєте такі метрики, як час, проведений у застосунку, частоту використання певних функцій і відмови від завершення планування поїздки.
Далі, ви розробляєте A/B тест, щоб перевірити, чи збільшує нова функція «рекомендовані маршрути» залученість користувачів. Половині користувачів показується ця функція, а іншій половині — ні.
Паралельно, ви проводите опитування серед користувачів, щоб дізнатися їхню думку про застосунок і які функції вони хотіли б бачити.
Аналіз даних
Після збору даних, настає етап їхнього аналізу. Ви оцінюєте ефективність нової функції на основі результатів A/B тесту та аналізу поведінки користувачів. Опитування допоможуть зрозуміти, наскільки зручно користуватися додатком і які поліпшення потрібні.
Тестування і збір даних — це безперервний процес, який допомагає постійно вдосконалювати продукт та робити його максимально зручним і корисним для користувача. Він дає змогу не тільки перевірити працездатність бізнес-ідеї, а й поліпшити розуміння потреб цільової аудиторії.
Тестування бізнес-ідей — ключовий етап у розробці успішного проєкту. Воно допомагає уточнити ідею, знизити ризики та збільшити шанси на успіх. Дотримуючись цих кроків, ви зможете систематично перевірити і поліпшити свою бізнес-ідею.
Спочатку створити — потім продати чи продавати те, що ще не створено?
Зазвичай, продакти спочатку розробляють продукт, а потім уже продають. Але, наприклад, створюючи сервіс для студентів EduNav, використали досвід колег із Ізраїлю, які йдуть від зворотного: спочатку продають, а потім створюють продукт. До речі, на івриті всі слова читаються зліва направо.
У EduNav перший продаж відбувся лише на основі ідеї. За допомогою одного розробника компанія за тиждень створила прототип першої версії продукту, де нічого не було зроблено в бекенді. Незважаючи на це, правильно складений пітч та презентація президентом коледжу, яка дала можливість краще показати цінність ідеї, допомогли підписати контракт із доступом до даних, які були необхідні для створення продукту.
Прототип, який зробили в EduNav
Важко визначити справжню реакцію користувача на продукт до початку продажів. Коли клієнт оцінює або тестує сервіс, він, швидше за все, буде милим і позитивним. Як тільки вирішите продати продукт — одразу з’являться проблеми: цінність сервісу виявиться не такою великою, і люди не захочуть розлучатися з грошима.
Тільки продаж допоможе виявити, має продукт цінність чи ні. Почати сейлз-процес можна ще на етапі створення сервісу — це дозволить проаналізувати потреби та очікування користувачів, скоригувати свої дії та визначити, чи залетить продукт.
Перевіряємо попит на основі передпродажу
У рамках підходу «Ні рядку коду, поки не отримаємо 1000 користувачів» можна створити landing page, щоб дізнатися, чи буде продукт користуватися попитом. Компанія з Німеччини відкрила таку сторінку, щоб вийти на Kickstarter, коли розробляла натільний переносний термометр для дітей.
Основне завдання лендингу — конвертація відвідувачів у підписників. Потенційні споживачі переходили на Kickstarter, де представники компанії збирали гроші на майбутній продукт, тим самим підтверджуючи попит.
Потенційні користувачі, вони ж цільова аудиторія (ЦА) — це лише гіпотеза, яку визначають у спробі зменшити ризики. Насправді ви дізнаєтеся свого користувача, лише коли побачите його поведінку в продукті: він має отримати цінність і залишитися з вами. Для цього спочатку потрібно створити продукт, запустити його на передбачувану ЦА та визначити retention rate.
Створення лендингу дозволяє знизити ймовірність помилки у визначенні ЦА, зібрати контакти користувачів і тим самим визначити, хто відгукнувся на Value Proposition компанії.
Перевіряємо попит за допомогою відео
Відмінним прикладом підходу для перевірки ідей буде кейс Dropbox. Компанія записала відео про те, як користуватися Dropbox-ом, ще не маючи при цьому самого продукту, і отримала кілька десятків тисяч попередніх замовлень. Так компанія перевірила наявність попиту на свій софт, а потім розпочала розробку.
Як змусити людей залишити контакти, якщо продукту ще немає? Скласти класне Value Proposition. Як думаєте, яким чином компанії роблять продажі на тисячі доларів, коли продуктів ще немає? Компанія створює класний опис, показуючи, як послуга вирішить проблему користувачів. І тоді клієнти не лише залишають контакти, а й платять наперед.
Підхід «Design Thinking»
Підхід Design Thinking розробили у Силіконовій долині та викладають у Stanford d.school. Його суть у тому, щоб швидко емулювати з підручних засобів інтерфейс або фізичний об’єкт, наприклад, простір, створений з картонних коробок. Підхід дозволяє з точністю відтворити весь процес роботи з продуктом, зібрати фідбек від користувачів, симулювати перший User Experience та швидко перевірити, як усе працює на практиці.
Емуляція інтерфейсу з підручних засобів
Згадайте фільм «Засновник» про історію Макдональдс: герої малювали на майданчику, як має бути розставлене обладнання, та пересувалися між технікою, оцінюючи ергономічність простору. У рамках design thinking потрібно було б не малювати, а розставляти реальні, вирізані з картону пічки та інші аксесуари, щоб симулювати весь процес роботи.
Дизайн-мислення можна запускати у вигляді воркшопів усередині компанії, об’єднуючи розробників та інших фахівців в одну команду та створюючи класні ідеї. На YouTube є приклад, де на основі дизайн-мислення намалювали на папері інтерфейс Henmail. Це цілий email-клієнт, де користувач “тицяє” на картинку кнопки і йому у відповідь підкладають новий листок з намальованим інтерфейсом. Симулюючи такий user experience, можна виявити ключові проблеми з юзабіліті та розібратися з цінністю продукту.
Перевірка попиту на маркетплейс
Будь-який маркетплейс найкраще починати з активності ком’юніті. Якщо її немає, швидше за все, маркетплейс не злетить.
Як приклад розповім історію студентів із Якутська. Якось вдарили морози до -50, і у зв’язку з погодою таксисти підняли ціни. Тоді студенти організували групу у ВКонтакті, куди водії, які їздили у особистих справах, скидали свій маршрут, а пасажири зв’язувалися з ними. Спільнота продовжувала працювати і після того, як мороз спав. Пізніше один підприємець викупив у хлопців групу і створив додаток уDriver: у нього були чітко підтверджений попит і користувачі, яких можна було направити в маркетплейс. Він одержав одночасно і пасажирів, і водіїв.
Перевірка ідеї дозволяє дізнатися, чи потрібен продукт людям, як його можна покращити або, можливо, варто зробити щось інше. Це один із способів спрогнозувати витрати та поведінку користувачів. Ідея «fake it until you make it» працює як у нових сервісах, так і при створенні фіч для вже існуючих. А ось про те, скільки фіч потрібно продукту, і як вони можуть вбити плани про масштабування, поговоримо наступного разу.