Робота у французькому IT і «зворотній бік» стартапів: історія PdM з Чернігова

11 April 2022

  • Автор: Ира Демченко

  • Складність: дуже легко

  • Час: 8 хв

Нещодавно взяли інтерв‘ю у розробника з України, який влаштувався у французьку IT-компанію. Сьогодні ділимося історією Олі СавенкоPdM, яка вже 4 роки живе у Франції та працює у місцевому стартапі. Зі статті дізнаєтесь, чим французьке IT відрізняється від українського, як роботодавці допомагають українцям та до чого потрібно бути готовим при спілкуванні з французами. Оля поділилась досвідом роботи у стартапі у Парижі та дає поради тим, хто знаходиться у пошуку вакансій, не знає тонкощів закордонного трудового ринку та боїться релокейту. У кінці статті — бонус — підбірка ресурсів для пошуку роботу у Франції.

французькі стартапи

З України до Франції

Я народилася у Чернігові, а отримувати вищу освіту поїхала до Києва. Живучи в Україні, я поєднувала навчання з роботою продакт-менеджером у стартапі. Ще тоді зрозуміла, мені це до вподоби, адже я люблю челенджі: починати з нуля, а не приходити на «готове». У Франції я також працюю у стартапі, тільки продакт-маркетологом. Але про це пізніше.

Моя спеціальність в університеті звучала як «інженер нанотехнологій», але я ніколи не працювала у цій сфері. Я дивилась у бік інженерії та IT, але не думала про розробки та наукові дослідження: що це не моє, я зрозуміла ще на перших курсах університету. Мені хотілося працювати з людьми, розвивати інноваційні проекти та приносити користь людям.

В університеті у мене не було предметів, пов‘язаних з маркетингом та менеджментом, тому я почала шукати, де я можу отримати ці знання, щоб надалі застосувати їх. Все, що я знаю та використовую зараз, — завдяки курсам, які я пройшла, самоосвіті та інтересу до психології. Тоді, у 2013-2014 роках, з ресурсів були тільки відео на Youtube, статті та чужий досвід. Було важче, ніж зараз, але ті, хто налаштований серйозно, завжди знайдуть способи навчатися.

Навчання у Франції

В Україні я вчилася 5 років, а потім — отримала грант на навчання у магістратурі від французького університету. Після випуску я залишилася у цій країні: працювала на фрілансі та вивчала французьку. Мова мені була потрібна для того, щоб отримати диплом у бізнес-школі за спеціальністю «маркетинг та менеджмент», бо французи не вірили, що інженер-дослідник здатен керувати проектами та розвивати їх. 

У Франції можна одночасно вчитися та працювати за спеціальністю у рамках навчальної програми по студентській візі. Для цього потрібен дозвіл на роботу, але його нескладно отримати за місцем. Маючи статус тимчасового переселенця, це також можливо.

Скажу одразу: пункт «навчання у Франції» допомагає влаштуватися на роботу, тільки якщо у вас нуль досвіду, і ви не розумієте, чим хочете займатися. Для тих, хто працював у сфері IT 2-3 роки, вирішальними факторами для роботодавців є якість самопрезентації, а ще — навички та розуміння менталітету громадян країни.

Переїзд до Франції

Спочатку я жила у Ліоні, а у січні 2022 переїхала до Парижу. Якщо порівнювати з нашим Києвом, то й Ліон, й Париж відстають у динамічності ритму життя, хотя у столиці Франції у порівнянні з іншими містами життя все одно бурлить.

Кажуть, щодня кожен парижанин проходить цикл «métro-boulot-dodo» «метро-робота-сон». Усі кудись поспішають, тому що потрібно заробляти гроші.

В інших містах, особливо на півдні, темп життя більш спокійний. У всій Франції люди цінують свою культуру, історію та стосунки з людьми. У Парижі можна пробитися самому, без зв‘язків — усі звикли до того, що дуже багато іноземців. У менших містах краще обзавестися корисними знайомствами.

Французьке IT

Франція дуже відстає від України у технологіях та технічних знаннях. Навіть на найпримітивніший для українського IT веб-дизайн французи подивляться та скажуть «Вау, як гарно!» Проте є ті, хто намагаються розвивати IT-технології та створювати якомога більше робочих місць. Наприклад, так званий «рух французьких стартаперів» — French Tech. Його учасники пов‘язані з Data, Artificial Intelligence, Cybersecurity, FinTech, MedTech та іншими Tech-галузями. Вони часто публікують вакансії на своїх платформах.

Завдяки цьому стартап-ком‘юніті я витратила на пошук роботу лише місяць: з моменту, коли я знайшла вакансію, до оферу. «Лише» — тому що середній цикл прийняття на роботу близько трьох місяців. Для тих переселенців, які вже знаходяться у Франції, цей процес буде швидших через спрощену систему.

Раніше між французом та українцем роботодавець обирав першого. Не можу сказати точно, чи змінилося це повсюди, але через війну компанії йдуть назустріч українцям. 

Зі стартапами такої проблеми не існувало від самого початку: вони зацікавлені в іноземних спеціалістах, які працюють швидко, і при цьому не страждає якість результату. 

Якщо стартап інноваційний, молодий та пропонує вакансії для спеціалістів будь-якої національності, то на співбесіді людині ніяк не допоможе те, що вона — корінний громадянин Франції. Існування French Talent Visa підтверджує це. Компанія на державному рівні сприяє отриманню візи та прискореному прийняттю на роботу цінних для французької економіки спеціалістів не з ЄС.

French Talent Visa — це віза, яку можуть отримати громадяни будь-якої країни при безпосередньому сприянні стартапів. Вона допомагає отримати посвідку на проживання та роботу за прискореною програмою тим, хто працює у стартапах зі спеціальною «акредитацією». Ця посвідка дає право на переїзд разом з дружиною/чоловіком та дітьми. Дружина/чоловік також можуть працювати у Франції, причому не обов’язково в IT.

У Франції фіксований час роботи — 35 годин на тиждень. У стартапах в основному гнучкий графік, до 40 годин на тиждень, головне — щоб усі цілі були виконано. Працювати понаднормово ніхто не змушує, але якщо співробітник через особисті причини відходив у робочий час та не встиг щось закінчити, він може попрацювати на вихідних.

В основному у Франції надають перевагу роботі з офісу, для більшості французів-керівників «дистанційка» — це не зовсім робота. На щастя, стартапи дуже гнучкі у цьому плані, і надають більше можливостей для ремоуту.

Бенефіти від стартапів

Якщо раніше допомога у релокації або пошуку житла вважалась за перевагу, то зараз це звичайна практика з французької сторони стосовно українців. Одразу обмовлюсь: знайти житло у Франції дуже складно, навіть для самих французів. Стартапи можуть сприяти цьому завдяки документу, який свідчить, що ви — цінний працівник та робите внесок для Франції. Мені цей документ дуже допоміг — завдяки йому мене обрали з десятка кандидатів на квартиру. 

Серед інших бонусів:

  • вигідне страхування;
  • безкоштовні обіди;
  • оплата абонементів до спортзалу;
  • оплата навчання, наприклад мовних курсів;
  • компенсація проїзду в громадському транспорті (по місту та країні).

Більшість вакансій передбачає можливість роботи працівників на full-remote. У «мережі» стартапів велике ком‘юніті та нетворкінг, тому якщо на випробному терміні не сподобається в одній компанії, без проблем можна спробувати в іншій. Досвід, який ви отримуєте, дає розуміння, в яку сторону краще рухатись, а що не до душі. French Talent Visa не прив’язує до однієї компанії, і завжди можна змінити місце роботи. Але тільки на випробному терміні — це перші 4-8 місяців. Далі ви прив’язані до роботодавця перші 2 роки з чотирьох.

«Зворотня сторона» французького стартапу

Ми займаємося розробкою Data Science и Machine Learning платформи.

Згідно з загальноприйнятим у нас у команді графіком, я повинна починати свою роботу у проміжок з 9:00 до 9:30

Якщо у мене є якісь невідкладні справи, наприклад, візит до лікаря, — я можу почати пізніше та відпрацювати ці години. У перший місяць роботи щоранку у мене були мітинги з менеджером щодо виконаної роботи та майбутніх задач, зараз — більше самостійності.

Обов‘язковий ранковий «ритуал» — перевірка пошти. На листування я витрачаю годину-півтори щоденно.Потім декілька мітингів — від 2,5 до 3 годин. Хоча буває й таке, що весь день ними забитий.

У мої основні задачі входить:

  • розробка GTM-стратегії для MVP (це «свіжий» стартап, який тільки отримав фінансування, і для основного ринку та аудиторії MVP все ще у розробці);
  • створення стратегії комунікації, маркетингу та лідогенерації;
  • комунікація та координація роботи зовнішніх спеціалістів (у тому числі іноземних журналістів, з якими ми працюємо над впізнаваністю продукту не тільки на французькому ринку) та внутрішніх (активніше за все зараз співпрацюю з сейлзами, інвесторами та Product Managers); 
  • участь у рефакторингу сайту та ребрендингу компанії;
  • підбір співробітників у Marketing&Sales-команду;
  • створення та підтримка Data Science-ком‘юніті.

Поради для тих, хто планує працювати у Франції

Ті, хто вже знаходиться на території Європи, готовий працювати, але не знає, у якій країні залишитися, крім Франції, пропоную розглянути Швейцарію як альтернативний варіант. У Швейцарії термін прийняття на роботу коротший. До війни там було важче отримати візу, але зараз це дуже легко зробити, якщо маєте документи, які підтверджують, що ви — переселенець. Швейцарці з радістю приймають нових айтівців. Наскільки я знаю, за два тижні там досить реально отримати роботу.

Тим, хто точно обрав Францію як країну для тимчасового або постійного проживання, я дам декілька порад. Для зручності я розділю їх на 2 групи: для тих людей, які готові йти працювати у будь-яку компанію та на будь-якій посаді, тільки б заробити гроші, та для тих, хто націлений конкретно на сферу IT.

Першим бажано знати англійську хоча б на рівні A2-B1. У великих містах — Париж, Ліон, Тулуза, Бордо, Нант — є багато волонтерів та спеціальних центрів, які допомагають вимушеним переселенцям з житлом та роботою. Як мінімум, на стартову зарплату 10,80 євро/година (до вирахування податків) можна розраховувати — такої роботи вистачає. Якщо ми говоримо про маленькі міста, тут з роботою гірше. Краще попередньо моніторити, в яких містах є вакансії.

Якщо ми говоримо про сферу IT, то не варто хвилюватись. Як я вже казала, технології та розробка в Україні на декілька кроків попереду, і французи тільки раді брати до команди тих, хто допоможе розвивати їхній бізнес.

  1. Зверніть увагу на ринок, на який працює компанія. Зі знанням англійської легше влаштуватися до компанії, яка працює на міжнародний ринок. Рівень англійської в айтівців має бути на рівні B2 та вище. Сертифікат ніхто перевіряти не буде, але вже по діалогу кандидата з рекрутером, багато чого можна зрозуміти. Якщо компанія працює тільки на Францію, Люксембург чи Бельгію, одної англійської може бути недостатньо — серед вимог часто зустрічається «володіння французькою». 
  2. Почитайте про психологію французів, їх звички та стилі життя. Навіть при тому, що це європейці, французи дуже відрізняються, наприклад, від німців. Це важливо не тільки для того, щоб комфортно почувати себе у їх товаристві, але й для роботи — особливо для маркетологів та сейлзів. Саме ці спеціалісти працюють напряму з тим, щоб зацікавити клієнтів у продукті. І те, що спрацьовувало з американцями, з французами не пройде.
  3. Перевірте вилку зарплат для вашої спеціальності на європейському ринку. Це важливо для того, щоб на співбесіді випадково не занизити оплату своєї праці. У перший час проживання у новій країні у пріоритеті зазвичай «знайти роботу» — будь-яку, неважливо, яка зарплата. Але «байдужість» до рівня зарплати може негативно позначитись на майбутньому житті. Поняття «висока зарплатня» для кожної країни та міста своя. Одна справа жити на N-суму в Україні, і зовсім інша — в європейській столиці.
  4. Впорядкуйте свій LinkedIn. Раджу «підігнати» профіль під негласні правила оформлення, які діють у французів. В Європі звертають увагу на профіль у цій соцмережі.
  5. Те саме стосується резюме, яке повинне містити особливий посил. Українці складають резюме чітко, структуровано, компактно. У самих вакансіях скоріш за все буде щось на кшталт «Від кандидата ми очікуємо 5 років досвіду на посаді …, він повинен вміти …, володіти навичками … та говорити … мовами не нижче рівня …». Французькі роботодавці часто вказують критерії дуже обтічно, наприклад, «Кандидат повинен підтвердити, що проект, над яким він працював, приносить прибуток, і що він (кандидат) корисний як співробітник». Для рекрутерів є цінною докладна «історія», яку ви розповісте у резюме: про те, чим займаєтесь, як комуніціюєте з командою, які бенефіти приносили компанії особисто ви та які скіли вдалося розвинути. До речі, про навички. У сфері IT ціниться таке співвідношення: 50% софт скілс до 50% хард. Для порівняння — у Німеччині та Швейцарії повинні переважати тверді навички (десь 70% до 30%).

Французи: до чого варто бути готовим

У перший час у Франції я не могла звикнути та змиритися з багатьма речами, зараз ставлюсь до всього простіше. Перерахую те, до чого варто бути готовим.

  1. Француз ніколи нічого не скаже напряму. Висловлювання француза складається з основної думки та «але…». Через таку манеру спілкування важко їх розуміти. Людина погодилася чи ні? Яка у неї точка зору? Така неоднозначність грає на руку французу, адже він завжди може сказати «Ти мене неправильно зрозумів (-ла), я не це мав на увазі».
  2. Упередженість до тих, хто не знає французької. Звісно, не всюди. У стартапі, у якому я працюю цього немає: у нас інтернаціональна компанія, практично усі спілкуються між собою англійською, і ні у кого не виникає питань до рівня володіння французькою. Але я чула про те, що французи, які володіють англійською, у вільний від роботи час принципово розмовляють французькою, хоча так співрозмовникам важче підтримувати розмову. Аргументи на кшталт «Ти ж у Франції — значить, повинен володіти мовою» іноді «прилітають».
  3. Погана англійська. У більшості містах ситуація краща, а от у маленьких не варто надіятись на відповідь француза на ваше «How can I get to…?». В Україні багато хто може підтримувати розмову англійською як мінімум на побутовому рівні: хтось вчив її у школі та університеті за обов‘язковою програмою, а хтось ще й додатково для себе на курсах. У Франції інша ситуація: люди або не знають англійської зовсім, або знають на низькому/середньому рівні, але вважають, що їх рівень володіння C1, або володіють добре, але принципово спілкуються французькою.

Що у підсумку: чи варто їхати до Франції

Звернути увагу на Францію варто хоча б через гарне соціальне забезпечення, як максимум — тому що це корисний життєвий урок: пожити у європейській країні, отримати тут досвід роботи та додати ще один рядок у резюме. Особливо це буде цікаво спеціалістам з досвідом роботи 5 років. Якщо більше — є ризик того, що французькі роботодавці недооцінять вас в плані зарплати та самі на справдять ваших сподівань.   

Насамкінець, хочу поділитися підбіркою ресурсів, які будуть цікаві для тих, хто у пошуку роботи у Франції:

Ира Демченко

Копірайтер в IAMPM. Любить котиків, настолки та складнопідрядні речення. Пише, тому що по-іншому просто не може.