Привіт, мене звати Анна Галуштенко, працюю Product manager і за останні 4 роки з нуля я запустила 5 продуктів: мобільні додатки, веб-сайти та b2b сервіси. Запуск нового продукту — це 100500 задач, у яких навіть досвідчений менеджер може пропустити щось важливе. Потрібно створити MVP, провести CusDev, скласти unit-economics, зробити CJM, найняти команду, спланувати проєкт у Jira… Тільки на MVP потрібно кілька тижнів.
Тому в статті я описала універсальний чек-ліст для запуску нового продукту. Він допоможе не загубитися у величезній кількості задач та протестувати перші гіпотези. Гайд підійде для Product Managers, CEO, COO, підприємців та тих, хто хоче зробити свій pet project.
5 кроків Product development process
По-перше, важливе значення має те, наскільки розвинене у вас продуктове мислення в цілому. Це можна перевірити, пройшовши короткий тест.
Створення будь-якого продукту складається зі стандартних етапів: формування концепції, складання плану дій, MVP, тестування першої версії та подальше поліпшення.
Цей процес може бути змінений командою залежно від складності та обставин. На запуск продукту також впливають правильна організація процесу роботи та налагоджена комунікація.
Давайте як приклад розглянемо сервіс для пошуку менторів в IT. Тема актуальна та потрібна, особливо зараз, коли багато хто втратив роботу і хотів би перейти в IT-сферу.
Перший крок. Ideation
На першому етапі відбувається формування концепції. Чудово, коли ми маємо круту ідею. Але ми не біжимо одразу робити продукт, нам потрібно зрозуміти, чи є проблема або потрібно знайти нову.
Тому спочатку визначаємо, яку проблему та задачу вирішує продукт, який ми створюємо — сервіс для пошуку менторів. Важливо формулювати максимально чітко, щоб не було двозначності.
Визначити проблему та цільову авдиторію
Наша проблема може звучати так: у фахівців недостатньо знань для здобуття роботи в IT чи кар’єрного зростання. Часто на запитання інвесторів про те, яку проблему вирішує продукт, фаундери відповідають: «Ми робимо сервіс, який допомагає людям знайти ментора». Але це не проблема, а рішення. Проблема — це брак знань. А рішень може бути багато: менторинг, курси, книжки тощо. Коли на початкових етапах фокус на рішенні, це відразу заганяє в рамки вашого бачення. А коли ви фокусуєтеся на проблемі, ви відкриті до різних підходів. Можливо, після спілкування з користувачами з’ясується, що їм не потрібен ментор, а буде достатньо списку книг. Важливо це розуміти і не потрапляти в пастку. Створення продукту — це пошук вирішення проблеми, а не спроби підігнати проблему під рішення.
Сервіс із пошуку менторів вирішує відразу кілька задач. Для менті це допомога в кар’єрному зростанні як IT-фахівця, допомога в пошуку роботи в IT-сфері. Для ментора це допомога людям, здобуття практики піпл-менеджменту чи консалтингу, оцінка своїх навичок.
Поки що це лише гіпотеза, яку нам потрібно перевірити. Далі визначаємо цільову авдиторію. Як видно із задач сервісу, цільових авдиторій теж буде дві:
- Ментори — фахівці з досвідом роботи, які готові ділитися знаннями.
- Менті — люди з невеликим досвідом у IT та ті, хто тільки хоче знайти роботу в IT-сфері.
Спробуйте детальніше описати ваших користувачів: хто вони, чим займаються, яка у них мотивація. Завдання — створити портрет клієнта. Додаткові ресурси: метод персон та jobs to be done.
Провести інтерв’ю з користувачами, щоб підтвердити проблему
На цьому етапі нам потрібно знайти кілька представників цільової авдиторії та познайомитися з ними ближче. Основна задача зрозуміти, чи є проблема у користувачів і як вони її вирішують зараз. Прочитайте, що таке customer development.
Проаналізувати конкурентів, які вирішують ту саму проблему
Багато хто пропускає цей крок, а дарма. Якщо на ринку висока конкуренція, потрібно чітко розуміти, чим ваш продукт буде відрізнятися і чому користувачі повинні змінити свою звичку використання старого продукту.
Для аналізу конкурентів достатньо зібрати 3-7 продуктів і порівняти їх за основними характеристиками: ціна та модель монетизації, фічі, цільова авдиторія та особливості. Інструменти, якими я раджу користуватися: Statista, SimilarWeb, Alexa, Google trends, Facebook Audience Insight, Appannie, Sensortower.
Визначити, яку цінність несемо користувачеві
Value proposition — це відповідь на питання, чому споживачі будуть обирати ваш продукт. На цьому кроці можна використовувати шаблон Value proposition canvas, де зібрані питання для визначення цінності продукту.
Сформулюємо нашу цінність так: «Ми — сервіс для пошуку менторів, допомагаємо фахівцям знайти собі ментора для кар’єрного зростання або старту кар’єри в IT за допомогою алгоритму, який підбере максимально релевантного ментора з великої бази професіоналів, на відміну від конкурентів, які не автоматизують пошук, а просто дають доступ до бази менторів».
Описати MVP продукту
Фаундери часто роблять помилку, починаючи розробку без підготовки. Але поки у вас немає картинки фінального результату, ви хаотично робитимете щось і розпорошуватиметеся. Тому опишіть прототип, хоча б на серветці чи в блокноті: з опису має бути зрозуміло, що вийде в результаті.
Наприклад, у нашому продукті ми описали б MVP таким чином: «Є сайт, де зібрана велика база менторів у різних напрямках зі сфери IT. До нас приходять користувачі, щоб знайти собі ментора, реєструють профіль та заповнюють його. Залежно від цілей менті, алгоритм обирає відповідного ментора для задач конкретної людини. На сайті є календар для ментора, щоб забронювати час для зустрічі. За результатом зустрічі вони записують саммарі у профілі».
Найзручніший формат — User Flow Diagram.
Не витрачайте багато часу на вигадування фіч і не ускладнюйте першу версію. Вона повинна бути не ідеальною, а простою та зрозумілою. Швидше переходьте до збирання зворотного зв’язку. Швидкість вирішує все. Випускаючи першу версію, найголовніше — зібрати фідбек користувачів якомога раніше.
В результаті першого кроку у вас є чітке розуміння проблеми, яку вирішує продукт, підтверджена потреба у вирішенні проблеми та бачення мінімальної функціональності, яка дозволить зрозуміти цінність продукту, а нам — протестувати ідею. Для структурування першого етапу можна використовувати business model canvas.
Другий крок. Product definition
На цьому етапі потрібно сформувати розуміння продукту та скласти roadmap — план робіт з його створення. Усі задачі розділіть за категоріями: розробка, маркетинг, просування, аналітика, дизайн. Не забудьте приблизно визначити терміни запуску, оцінивши, скільки часу займе кожен етап. Якщо не буде дедлайну, процес розтягнеться надовго.
Зібрати команду професіоналів
У будь-якому продукті є зони відповідальності: керування бізнесом, маркетинг, аналітика, дизайн, розробка, тестування, керування проєктом. Кожна з цих зон відповідальності має кимось закриватися, це може бути як одна людина, так і кілька. Головне — щоб у кожній зоні був хоча б один відповідальний. Але якщо проєкт невеликий, то на етапі створення першої версії можна зробити все і самому. З командою вже випускають складніший продукт або підключають її після того, як протестували MVP.
Можна скористатися порадою YCombinator, найбільшого стартап-акселератора, який обов’язково рекомендує взяти співзасновника, щоб швидше випустити продукт, мати погляд з боку та закрити зони відповідальності, в яких фаундеру не вистачає експертності. Тут уже залежить від вас — як вам зручніше. Головне запустити продукт швидко та зібрати зворотний зв’язок.
Продумати модель монетизації
Часта помилка — думати, що можна запустити безкоштовний продукт, а потім колись зробити його платним. Це не так, завжди потрібно на старті думати про те, як заробляти та отримувати прибуток, інакше не буде розвитку. У вас на етапі ідеї вже має бути план з монетизації. Відразу створіть файл із фінансовою моделлю, куди вноситимете фінансові показники щодня, щоб відстежувати та прогнозувати окупність.
Фіксуючи витрати та заробіток, ви зможете порахувати ROI — повернення інвестицій.
Обрати метрики та визначити систему відстеження прогресу
Стартапи часто пропускають аналітику, хоча дані — це перше, на що потрібно дивитися. Вони дадуть найважливіші інсайти. Складіть метрики поведінки користувача у продукті за фреймворком AARRR, HEART або будь-якого іншого, а потім подумайте, як і за допомогою яких інструментів їх відстежувати. Найуніверсальніші — Google Analytics, Amplitude або навіть просто Excel.
Формалізувати цілі запуску
На даному етапі потрібно приблизно прикинути, яких результатів за ключовими метриками ми очікуємо у перші 1-3-6 місяців. Це необхідно, щоб оцінити успішність запуску. Зазвичай відповідальний за це CEO чи власник.
Універсальний метод формалізації — OKR (objectives and key results). Його застосовують у Google, Uber, Linkedin. Метод досить простий, але ефективний. Він допоможе підвищити ефективність та якість вашого продукту, згуртувати команду та мати чіткий фокус роботи.
Приклад:
- Objective — запустити першу версію сайту та зібрати 5 фідбеків.
- Key results — запустити першу версію сайту за допомогою конструктора, знайти 10 менторів, 10 менті, особисто зібрати зворотний зв’язок у кожного.
Не пропускайте цей крок, бо якщо ви не знаєте, куди йдете та чого хочете, то нічого й не отримаєте. І якщо ви просто оберете цілі та ключові результати, то їх наявність не допоможе вам покращити продукт. Обов’язково зробіть дашборд для відстеження прогресу. Навіть якщо це буде звичайний Excel document — це вже краще ніж нічого.
Визначити маркетингову стратегію
Необхідно обрати канали залучення користувачів. Якщо у вас, як у фаундера, немає експертності в маркетингу чи PR, то краще знайти спеціаліста та проконсультуватися, тому що маркетинг — один із важливих етапів запуску продукту. Інакше як про вас дізнаються користувачі? Каналів залучення багато, необхідно обирати правильні, безпосередньо під продукт, і закуповувати трафік. Це можуть бути партнерські пости з блогерами, на яких підписана цільова авдиторія, Facebook, Google.
На цьому етапі у вас вже мають бути roadmap, терміни запуску, метрики успіху та маркетингова стратегія. Може здатися дивним, що, з одного боку, йдеться про те, що потрібно швидко випустити першу версію, а з іншого — пропонується виконати багато підготовчої роботи.
Справа в тому, що без підготовки великий ризик запустити нікому не потрібний продукт і даремно згаяти час. Не варто перейматися, щоб все було ідеально, просто зробіть, щоб зрозуміти, що ви розробляєте, для кого, з якою метою, і тоді ви будете робити максимально корисні дії. Універсального підходу немає, інакше всі запускали б бізнеси, і вони були б суперприбутковими. Тому ви можете адаптувати цей базовий чек-ліст під свій продукт та нішу.
Як кажуть у Facebook, Done is better than perfect.
Третій крок. Developing
Настав час створювати MVP. Найголовніше — запустити його швидко, бо швидкість вирішує все. При цьому важливо пам’ятати, що за допомогою першої версії користувач повинен виконати свою задачу, заради якої він використовуватиме продукт.
Потрібно створити базову, але готову версію. Якщо ми прагнемо вирішити проблему дістатися з точки А до точки Б і продати користувачеві машину, то MVP буде не кермо від машини, а велосипед.
Якщо у вас достатньо інвестицій, ви можете найняти команду розробників, тестувальників і повноцінно з нуля створити продукт. Якщо ж інвестицій мало, чи потрібно швидко протестувати ідею, то підійдуть no-code рішення. Існує багато варіантів розробити MVP без написання коду: можна просто перевірити конверсії у продукті, що не працює, щоб виправити помилки.
Щоб перевірити MVP на правильність, запитайте себе: чи користувач вирішить свою проблему за допомогою вашого продукту?
Для нашого сервісу для пошуку менторів MVP можна реалізувати таким чином:
- Платформа — зібрати сайт на конструкторі і замість алгоритму самостійно підбирати менторів, що відрізнятиме нас від конкурентів.
- Ментори — опублікувати пости в ком’юніті для IT-фахівців, написати в Linkedin спеціалістам з досвідом роботи в IT більше 2-х років, знайти компанії та запропонувати їм колаборацію, знайти знайомих, готових допомогти. Знайти 10 менторів.
- Менті — зробити пости в ком’юніті для IT-фахівців, у ком’юніті для пошуку роботи, знайти блогерів, які готові розмістити партнерський пост, знайти знайомих, яким потрібна допомога. Знайти 10 менті.
Четвертий крок. Launch & Feedback Loops
Запускаємо першу версію. Зазвичай її називають Alpha-Testing. Зараз мета — не заробити, а знайти перших клієнтів, які користуватимуться продуктом, та отримати зворотний зв’язок. Часто самі фаундери особисто спілкуються з користувачами та збирають фідбек.
У нашому прикладі ми поговоримо з кожним менті й ментором, щоб отримати зворотний зв’язок і дізнатися, чи досягли вони тієї мети, яку ставили перед собою, чи вирішив продукт їхні задачі. Якщо ні — дізнаємося чому, чого не вистачило. Важливо докопатися до деталей і спробувати зрозуміти користувачів. Результати спілкування потрібно записати, проаналізувати командою та скласти план дій щодо покращення другої версії.
На цьому кроці у вас вже запущено альфа-версію продукту, зібрано зворотний зв’язок від перших клієнтів і є список дій для покращення. Не зупиняємося, попереду ще багато роботи.
П’ятий крок. Continuous improvement loop
Коли ви створюєте продукт, ви робите багато припущень. Ви припускаєте, що знаєте, чого хочуть користувачі, як повинен працювати дизайн, яку маркетингову стратегію використовувати і яка стратегія монетизації буде кращою. Але хоч би яким професіоналом ви не були, деякі з ваших припущень будуть помилковими. Проблема в тому, що ви наперед не знаєте, які саме. Потрібно збирати всі припущення до одного списку гіпотез, постійно його доповнювати та аналізувати, обираючи гіпотези на перевірку.
А далі циклічно виконуємо такі кроки:
- Переглянути список ваших припущень та гіпотез.
- Обрати найризикованіше припущення.
- Придумати, який найпростіший експеримент можна провести, щоб перевірити це припущення.
- Зібрати дані.
- Зробити висновки: підтвердити чи спростувати гіпотезу. Якщо гіпотеза підтверджується, то впроваджуємо зміни, в такий спосіб покращуючи продукт.
Щоб детальніше розібратися в тестуванні гіпотез — можна прочитати, що таке HADI-cycle. Мета всього цього — створення знань про користувача, щоб краще його розуміти та вдосконалювати продукт, приносити користувачеві цінність та масштабувати бізнес.
Нагадаю, що MVP — це процес, який ви повторюєте знову і знову: брейнштормите припущення, визначаєте найризикованіше, знаходите найпростіший можливий експеримент для його перевірки та використовуєте результати експерименту для коригування курсу.
Завдяки цьому безперервному процесу тестування та покращення продукт розвивається, масштабується, має позитивну динаміку зростання. Ви краще дізнаєтесь користувачів і робите те, що приносить їм більше цінності.
Створення продукту — це не про реалізацію ідеї, а про вирішення задач користувачів. Продукт повинен бути customer-centric. Такий підхід дозволить випустити більш цінний продукт, яким користуватимуться та який купуватимуть.